Німеччина: відмінності між версіями

Під час правління [[Гогенштауфени|Гогенштауфенів]] (1138—1254), німецькі князі поширили свій вплив далі на схід і на південь, тобто на землі, що належали слов'янам; німецькі правителі заохочували утворення поселення колоністів та проводили політику [[Германізація|германізації]]. Незважаючи на посилення феодальної роздробленості, мав місце значний економічний підйом. В цей час північнонімецькі міста, які входили до [[Ганзейський союз|Ганзейського союзу]], багатіли завдяки прибутковій торгівлі. Велика равенсбурзька торгова асоціація, що існувала на півдні Німеччини, мала аналогічну мету. Зростання товарно-грошових відносин викликаввикликало зміни в аграрному ладі. Феодали, прагнучи збільшити свої доходи, переводили селян на натуральні і грошові оброки. Замість колишньої системи панщини вводилися нові форми організації господарства та експлуатації селян, що передбачали послаблення і ліквідацію особистої залежності.

В першій половині [[XIV століття]] відбулось різке скорочення чисельності населення, причиною чого став [[Великий голод|Великий Голод]] 1315 року, за ним послідувала пандемія чуми, відома як [[Чорна смерть|Чорна Смерть]] (1348—1350). Але навіть вони не змогли перешкодити розквіту середньовічних німецьких міст, бурхливого росту ремесел і торгівлі, розвитку цехового ладу. Розвинувся інститут рейхстагу, який набув статусу інституту законодавчої влади і з 1489 року став став підрозділятисяподілятися на три курії. Зміни відбувались в державному управлінні. Затверджена у [[1356]] році імператором [[Карл IV Люксембург|Карлом IV Люксембурзьким]] [[Золота булла (1356)|Золота булла]] ввела новий порядок обрання німецького короля колегією семи імперських [[Курфюрст|курфюрстів]].<ref>Fulbrook 1991, p. 27.</ref> Наприкінці XV століття в гірничій справі, текстильній промисловості, книгодрукуванні Німеччини зародилися ранні форми мануфактури, почало складатися товарне виробництво. Німецькі художники, інженери і вчені розробили широкий спектр методів, аналогічних тим, які використовувалися італійськими майстрами та інженерами [[Венеція|Венеції]], [[Флоренція|Флоренції]], [[Генуя|Генуї]]. Мистецькі та культурні центри Німеччини дали плеяду талановитих художників, зокрема [[Ганс Гольбейн старший|Ганса Гольбейна]] і його [[Ганс Гольбейн молодший|сина]], а також [[Альбрехт Дюрер|Альбрехта Дюрера]]. Відкриття [[Йоганн Гутенберг|Йоганном Гутенбергом]] книгодрукування заклало основу для перетворення освіти на масову.<ref>Eisenstein, Elizabeth. (1980). ''The printing press as an agent of change.'' Cambridge University Press, pp. 3–43.</ref>