Німеччина: відмінності між версіями

Територія сучасної Німеччини була заселена щонайменше 600 000 років тому. З присутністю давніх людей вчені пов'язують знахідки [[Гейдельберзька людина|гейдельберзької людини]] в [[Мауер (Баден)|Мауері]] й [[Неандерталець|неандертальців]] в [[Неандертальський музей|Неандерталі]]. До епохи [[Ашельська культура|Ашель]] відносять окремі знахідки каменів, які, можливо, мають сліди обробки. На півдні Німеччини у верхньому палеоліті була поширена культура [[Мадленська культура|Мадлен]], на півночі &nbsp;— [[Гамбурзька культура|гамбурзька]] та [[Аренсбурзька культура|аренсбурзька культури]]. Протягом тисячоліть племена первісних мисливців і рибалок кочували в районах долин повноводних річок і освоювали північні окраїни, прилеглі до морського узбережжя Балтійського моря.<ref name=":0">{{Cite web|url=https://bigenc.ru/geography/text/2354371|title=ГЕРМАНИЯ • Большая российская энциклопедия - электронная версия|website=bigenc.ru|accessdate=2018-02-02}}</ref>

В мезоліті на півдні та центрі Німеччини виявлена [[Тарденуазька культура|тарденуазька]] і [[Азільська культура|азільська культури]], в той час як на півночі &nbsp;— куль­ту­ри [[Культура Лінгбі|Лінг­бі]] й [[Маглемозе|Маг­ле­мо­зе]]. У неоліті на території Німеччини поширилася [[культура лінійно-стрічкової кераміки]], з носіями якої пов'язують розвиток ручного землеробства і перехід до скотарства. На зміну їм прийшли коло культур накольчато-стрічкової кераміки, представлені рядом локальних варіантів. Енеоліт і бронзовий вік характерний [[Культура лійчастого посуду|культурою лійчастого посуду]], [[Культура шнурової кераміки|шнурової кераміки]], [[Культура дзвоноподібних келихів|культурою дзвоноподібних келихів]], аллербергською культурою на Середньому [[Рейн|Рейні]]і.<ref name=":0" /><ref name=":1">{{Cite book|url=https://books.google.com.ua/books?id=qr9uqkGr2nYC&printsec=frontcover&dq=%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwj33I70jYXZAhVGDiwKHbn5BLAQ6AEILzAB#v=onepage&q=%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%20%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8&f=false|title=Історія Німеччини|last=Шульце|first=Гаген|date=2010|publisher=Видавництво "Наука"|language=uk|isbn=9789669697264}}</ref>

У ранній [[Залізна доба|залізній вік]] більшу частину території Німеччини займала [[ясторфська культура]], західні області &nbsp;— культури групи Харпштедт-Нінбург, південні &nbsp;— [[Латенська культура|латенської культури]] і пов'язані з ними групи. В цей період відбулось знайомство прадавніх племен з металургією, чому сприяла наявність болотної залізної руди. Із знахідками ясторфської культури вчені пов'язують племена стародавніх германців. Вийшовши з півдня [[Скандинавія|Скандинавії]] та побережжя [[Балтійське море|Балтійського]] та [[Північне море|Північного морів]], германці зайняли басейни [[Везер|Везера]]а і [[Одра|Одри]], проникаючи на південь до [[Дунай|Дунаю]]. У результаті цього вони стали межувати з [[Кельти|кельтами]] на заході, іранськими, балтійськими та слов'янськими племенами на сході та півдні. Перші свідчення про германців у писемних джерелах належать давньогрецькому мандрівнику та вченому [[Піфей|Піфею з Массалії]].<ref name=":0" /><ref>{{Cite web|url=https://texts.news/stran-evropyi-istoriya/drevneyshee-naselenie-germanii-69056.html|title=ДРЕВНЕЙШЕЕ НАСЕЛЕНИЕ ГЕРМАНИИ: В южной и центральной областях современной Германии человек поселился|website=texts.news|language=en|accessdate=2018-02-02}}</ref><ref name=":1" />

=== Германські племена (100–500 100—500&nbsp;рр.) ===

В середині [[I століття]] землі, розташовані на захід від Рейну, а пізніше й частина територій на південь від Дунаю завдяки військовим походам [[Гай Юлій Цезар|Юлія Цезаря]] увійшли до складу Римської держави. Римляни, керовані своєю експансіоністською політикою, спробували поширити свій вплив і на інші території. Однак, спроба виявилась невдалою: у [[9 до н. е.|9 році до н.&nbsp;е.]] римське військо [[Битва в Тевтобурзькому лісі|зазнало нищівної поразки]] від об'єднаних германських племен, очолюваних вождем племені [[Херуски|херусків]] [[Арміній|Армінієм]]. На момент написання [[Марк Клавдій Тацит|Тацитом]] своєї праці «<nowiki/>[[Германія (Тацит)|Германія]]<nowiki/>», німецькі племена мешкали уздовж Рейну і Дунаю, займаючи більшу частину сучасної Німеччини. Певні регіони все-таки потрапила під владу Риму, на них було утворено провінції [[Белгіка]], [[Римська Галлія|Галлія]], [[Верхня Германія|Верхня]] й [[Нижня Германія (римська провінція)|Нижня Германія]], [[Реція]] та [[Норік]]. Засновані римлянами міста, зокрема [[Аугсбург|Аугс­бург]], [[Кельн]], [[Майнц]], [[Трір]], в подальшій історії стали важливими політичними та економічними центрами.<ref>{{cite journal|last=Modi|first=J. J.|title=The Ancient Germans: Their History, Constitution, Religion, Manners and Customs|url=https://archive.org/stream/TheJournalOfTheAnthropologicalSocietyOfBombay/The-Journal-of-the-Anthropological-society-of-Bombay#page/n651/mode/2up|journal=The Journal of the Anthropological Society of Bombay|date=1916|volume=10|issue=7|p=647|quote=Raetia (modern Bavaria and the adjoining country)}}</ref><ref>{{cite book|title=The Cambridge Ancient History: X, The Augustan Empire, 43 B.C. - A.D. 69|last=Rüger|first=C.|year=2004|editor2-last=Champlin|editor2-first=Edward|editor3-last=Lintott|editor3-first=Andrew|publisher=Cambridge University Press|edition=2nd|volume=Volume 10|chapter=Germany|isbn=0-521-26430-8|ref={{sfnref|Rüger|2004}}|editor1-last=Bowman|editor1-first=Alan K.|chapter-url=https://books.google.com/books?id=JZLW4-wba7UC&pg=PA528|origyear=1996|pp=527–28}}</ref><ref name=":1" />

У [[III століття|III столітті]] на території Німеччини виникла низка великих західногерманських племен: [[франки]], [[сакси]], [[англи]], [[Лангобарди|лонгбарди]], [[алемани]], [[бургунди]] та інші. Будучи сильними воїнами, германці залучались римлянами у військових цілях, а невдовзі отримали дозвіл оселятися у прикордонній зоні імперії та отримувати римське громадянство. Такий захист швидко перетворився на загрозу, коли сам Рим став залежним від варварів. Германські воєначальник та військові частини все частіше вирішували долю імператорів, доки врешті-решт 476 року полководець [[Одоакр]] не скинув [[Ромул Август|останнього римського правителя]]. Одночасно відбувалось [[Велике переселення народів]], в [[V століття|V столітті]] племена готів, вандалів, франків, саксонців та інших створили на території розваленої [[Західна Римська імперія|Західної Римської імперії]] власні королівства.<ref>{{cite book|title=The crisis of empire, A.D. 193–337|last=Bowman|first=Alan K.|last2=Garnsey|first2=Peter|last3=Cameron|first3=Averil|year=2005|series=The Cambridge Ancient History|publisher=Cambridge University Press|volume=12|page=442|isbn=0-521-30199-8}}</ref> До VI століття землі на схід від Ельби були залишені германцями, а дану територію заселили західнослов'янські племена [[Полабські слов'яни|полабів]], [[Лютичі|лютичів]] та [[Ободрицький союз|ободритів]]. Слід зазначити, що [[полабські слов'яни]] заснували велику кількість замків і поселень, які згодом стали німецькими містами: Любеч ([[Любек]]), Зверін ([[Шверін]]), Будишин ([[Бауцен]]), Бранібор ([[Бранденбург]]).<ref>[http://historic.ru/books/item/f00/s00/z0000017/st025.shtml Племена Середньої та Північно-Східної Європи (VI—I&nbsp;ст. до н.&nbsp;е..)]</ref>

=== Франкська держава та Священна Римська Імперія (962–1806962—1806) ===

В першій половині [[XIV століття]] відбулось різке скорочення чисельності населення, причиною чого став [[Великий голод|Великий Голод]] 1315 року, за ним послідувала пандемія чуми, відома як [[Чорна смерть|Чорна Смерть]] (1348—1350). Але навіть вони не змогли перешкодити розквіту середньовічних німецьких міст, бурхливого росту ремесел і торгівлі, розвитку цехового ладу. Розвинувся інститут рейхстагу, який набув статусу інституту законодавчої влади і з 1489 року став став підрозділятися на три курії. Зміни відбувались в державному управлінні. Затверджена у [[1356]] році імператором [[Карл IV Люксембург|Карлом IV Люксембурзьким]] [[Золота булла (1356)|Золота булла]] ввела новий порядок обрання німецького короля колегією семи імперських [[Курфюрст|курфюрстів]].<ref>Fulbrook 1991, p. 27.</ref> Наприкінці XV століття в гірничій справі, текстильній промисловості, книгодрукуванні Німеччини зародилися ранні форми мануфактури, почало складатися товарне виробництво. Німецькі художники, інженери і вчені розробили широкий спектр методів, аналогічних тим, які використовувалися італійськими майстрами та інженерами [[Венеція|Венеції]], [[Флоренція|Флоренції]], [[Генуя|Генуї]]. Мистецькі та культурні центри Німеччини дали плеяду талановитих художників, зокрема [[Ганс Гольбейн старший|Ганса Гольбейна]] і його [[Ганс Гольбейн молодший|сина]], а також [[Альбрехт Дюрер|Альбрехта Дюрера]]. Відкриття [[Йоганн Гутенберг|Йоганном Гутенбергом]] книгодрукування заклало основу для перетворення освіти на масову.<ref>Eisenstein, Elizabeth. (1980). ''The printing press as an agent of change.'' Cambridge University Press, pp. 3–43.</ref>

Німеччина є [[Федерація|федеративною]], [[Парламентаризм|парламентською]], [[Представницька демократія|представницькою]], [[Соціальна держава|соціальною]], [[Демократія|демократичною]] республікою. Політична система будується на принципах, закладених у [[1949]] році в конституційному документі, відомому як [[Основний закон ФРН|Grundgesetz]] (Основний закон). Для внесення поправок до нього потрібно згоду двох третин депутатського складу [[Бундестаг|Бундестагу]]у (парламенту) та [[Бундесрат (Німеччина)|Бундесрату]] (палати земель); основоположні принципи конституції гарантують повагу до людської гідності, поділ влади, федеральну структуру і [[верховенство права]], які є дійсними на необмежений термін. Такі форми безпосередньої демократії, як референдум або народна ініціатива, Основний закон передбачає лише у винятковому випадку, коли мова йде про поділ території ФРН.<ref>{{cite web|url=https://www.btg-bestellservice.de/pdf/80201000.pdf|title=Basic Law for the Federal Republic of Germany|date=October 2010|work=Deutscher Bundestag|publisher=Btg-bestellservice|accessdate=14 April 2011}}</ref>

Федеральна законодавча влада належить парламенту &nbsp;— [[Бундестаг]]у, який обирається громадянами на 4 роки. Відповідно до Конституції він вважається однопалатним, однак фактично складається з двох палат &nbsp;— Бундестагу (Федеральний з'їзд) та [[Бундесрат (Німеччина)|Бундесрату]] (Федеральна рада). Власне парламентом є тільки &nbsp;[[Бундестаґ|Бундестаг]]. Він складається з 496 депутатів, що володіють вільним представницьким мандатом від німецького народу; вони обираються загальними виборами за змішаною пропорційно-мажоритарною системою строком на 4 роки. Найважливішими завданнями Бундестагу є законодавство, контроль за роботою уряду та вибори федерального президента.

Бундесрат відповідно до статті 50 Основного закону вважається органом через який федеральні землі беруть участь у законодавчому та адміністративному управлінні та в справах [[Європейський Союз|Європейського Союзу]]. Депутати [[Бундесрат|Бундесрату]]у мають так званий [[імперативний мандат]] від урядів [[Федеральна земля|федеральних земель]], його склад змінюється у міру проведення виборів в ландтаги. Залежно від кількості мешканців землі мають три, чотири, п'ять або шість голосів. В Бундесрат надходять всі законопроекти. Ті з них, які зачіпають компетенцію федеральних земель, повинні отримати його схвалення (з бюджету і податків, питань території і меж земель, структури і організації земельних влади, освіти та культури). Щодо інших законопроектів Бундесрат може заявити протест, у такому випадку закон повторно розглядається в Бундестазі і в разі відхилення протесту Бундесрату набуває чинності.<ref>{{cite web|url=http://countrystudies.us/germany/159.htm|title=Christian Democratic Union/Christian Social Union|publisher=U.S. Library of Congress|accessdate=26 March 2011}}</ref>

'''Теніс'''

У [[теніс]]і в 1980-х і 1990-х роках в усіх на вустах були успіхи німецьких професійних [[теніс]]истів&nbsp;— [[Міхаель Штіх|Міхаеля Штіха]], [[Борис Беккер|Бориса Беккера]] і [[Штеффі Граф]], це були часи тенісного буму в країні, але відтоді цей вид спорту дещо зменшив свою популярність. [[Тімо Болл]] є одним із найкращих гравців у світі з [[настільний теніс|настільного тенісу]].

[[Велосипедний спорт|Велоспорт]] також найпопулярніший індивідуальний спортивний вид в країні, а популярність його багато в чому залежить від поточних успіхів німецьких велогонщиків&nbsp;— а [[Руді Альциґ]] (в 1960 роках) і [[Ян Ульріх]] (кінець 1990-х і початку 2000-х років) є одними з найуспішніших [[Велосипедний спорт|велосипедиствелосипедистів]]ів у світі. Школа [[бокс]]у в Німеччині не втратила своєї моці, попри те, що успіхи [[Макс Шмелінг|Макса Шмелінга]] і [[Генрі Маске]] вже доволі давні. Тепер цей вид спорту розвивається в професійних клубах й патронується великими шоу-промоутерськими компаніями, серед яких найвідоміша Гамбурзька.