Військові поселення: відмінності між версіями

[[Файл:Plan_Arakcheev.gif|thumb|200px|Креслення будинку військового поселення з автографом [[Аракчеєв Олексій Андрійович|Аракчеєва]]]]

 

 

В [[1857]] р. військові поселення в [[Російська імперія|Російській імперії]] були скасовані.

===Військові поселення в Україні===

'''В.п.''' в Україні з'явилися 1817 в кількох повітах [[Слобідсько-Українська губернія|Слобідсько-Української губернії]] та Херсонської губернії. Наприкінці 1825 на всій території Російської імперії поселено 12 гренадерських полків та 2 гарматних у Новгородській, 6 піхотних у Могильовській, 16 кінних у Слобідсько-Українській, Катеринославській та Херсонській губерніях, пізніше '''в.п.''' були поширені на Київську та Подільську губернії. 1850 на становищі військових поселенців перебувало понад 645 тис. жителів України. На час ліквідації '''в.п.''' 1857 вони займали понад 2,3 млн десятин землі. Поширення '''в.п.''' в Україні було пов'язане з ім'ям графа [[Ян де Вітте (молодший)|І.Вітта]]. Підневільне становище мешканців '''в.п.''' спричинило [[Повстання бузьких козаків 1817 року|Бузьких козаків повстання 1817]], [[Чугуївське повстання 1819]], [[Шебелинське повстання 1829]] та ін. Розв'язання проблеми збільшення військової сили імперії шляхом поєднання військової служби з одночасним господарюванням зазнало краху. '''В.п.''' ліквідовано як такі, що не виправдали сподівань, а поселенців переведено до стану [[Державні селяни|державних селян]].

{{Ukr-hist-stub}}

 

[[Категорія:Історія Росії]]

[[Категорія:Історія України]]