Медвинське повстання: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 55:
У вересні 1918 р. в Медвині перебував Таращанський більшовицький загін. Після скинення влади гетьмана [[Павло Скоропадський|П. Скоропадського]], в грудні 1918 р. Медвин опинився під владою [[Директорія УНР|Директорії]].<ref>Революция на Украине по мемуарам белых. М.: Гос. Из-во, 1930 г. С 249. Репринт. изд.</ref>
Після переходу влади до [[більшовики|більшовиків]] в квітні 1919 р. в Медвині та [[Ісайки|Ісайках]] створена «Самостійна Медвинська республіка» під керівництвом прапорщика Коломійця та есера [[Пирхавка Григорій Ісаєвич|Пирхавки]], колишнього члена Українських установчих зборів. Повстанці протестують проти більшовицького ладу та запровадженої продрозгортки. Був захоплений [[Богуслав]], вбито 50 [[Червона армія|червоноармійців]], захоплені заручники.<ref>Архів ІМЕЛ, Ф. 1, оп. 5-1, спр. 154, арк.. 236.</ref> Загін повстанців нараховував кілька тисяч чоловік. За допомогою інтернаціонального полку угорця [[Рудольф Фекет|Рудольфа Фекете]] та батальйону Київського повітового військкомату Медвинське повстання було розгромлено.<ref>Історія міст і сіл Української РСР. Київська область. К.-1971 . Ст.156</ref>
В кінці липня 1919 р. повстанці отамана [[Терпило Данило Ількович|Данила Терпило]] (Зеленого) перебували на відпочинку в селах Саварці та Синиці, а 29 липня<ref>Коваль Р. Отаман Зелений. К.-Вінниця, 2008 р. ст.56)</ref> {{цитата|''За даними розвідки банди Зеленого (Данила Терпила) помічені біля сіл Дибенці і Розкопанці, західніше Богуслава.''}}
| |||