Давньоновгородський діалект: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті |
Немає опису редагування |
||
Рядок 23:
|}}
'''Давньоно́вгородський діале́кт''' — [[слов'янські мови|східнослов'янський діалект]], поширений на території [[Новгородська республіка|Новгородської республіки]] до [[XV століття]]. Істотно відрізнявся від наддіалектної форми [[давньоруська мова|давньоруської мови]], яка була поширена в давньому [[Київ|Києві]], а також
Найяскравіша риса давньоновгородської фонетики — відсутність [[друга палаталізація|другої палаталізації]] (у коренях — ''кѣле'' 'цілий' (давньорус. ''цѣлъ''), ''хѣде'' 'сідий' ('сивий', давньорус. ''сѣдъ''), ''гвѣзда'' 'зірка' (давньорус. ''звѣзда''), перед закінченнями — ''ногѣ'' 'нозі' (давньорус. ''нозѣ''), ''рукѣ'' 'руці' (давньорус. ''руцѣ''); у деяких коренях відсутня також [[третя палаталізація]] (напр. основа 'весь' мала вигляд ''вьх-'' (давньорус. ''вьс-''). [[фонема|Фонеми]] /ц/ і /ч/ збігалися (''ноць'' 'ніч' (давньорус. ''ночь'') (так зване ''цокання''). Сполуки *tl, *dl могли розвинутися у ''кл, гл'': ''клещь'' 'лящ', ''привегле'' 'привів' (давньорус. ''привелъ'' з [[праслов'янська мова|праслов'янського]] ''*privedlъ''). Деякі давньоновгородські говірки мали рефлекси *ol, *or, що реалізувалися подібно до польського: ''злото'' 'золото' (давньорус. ''золото'', пол. ''złoto'').
| |||