Паризька біржа: відмінності між версіями

В [[1724]] році в Парижі для здійснення угод між торговими посередниками було побудовано спеціальне приміщення. Воно отримало назву «Біржа». Тут здійснювали операції агенти з обміну, діяльність яких мало відповідала принципам біржової торгівлі (насамперед був відсутній механізм відкритого оголошення цін). [[Декрет]] Королівської державної ради, який засновував Паризьку біржу (від [[24 вересня]] [[1724]] року) забороняв жінкам з'являтися в приміщенні біржі. Цей декрет був відмінений лише в [[1967]] році. Декретом від [[30 березня]] [[1774]] року на біржі було створено спеціальне місце « le Parquet », що призначалося виключно для агентів з обміну, яким пропонувалось забезпечувати гласність в оголошенні цін шляхом їх вигуку - « à la criée ». До цього жодних правил не існувало, угоди відбувалися безсистемно в будь-якому випадковому місці.▼

[[23 березня]] [[1793]] року біржа закривається (в [[1789]] у почалася [[Велика французька революція|революція]]) і відкривається тільки в [[1801]] році за [[Наполеон]]а. Кількість агентів з обміну, яких в [[1786]] було 60 чоловік, збільшилася до 71.▼

В [[1801]] році [[Наполеон]] видав указ про будівництво спеціального будинку Паризької фондової біржі - [[Палац Броньяр]]. Будівництво було завершено в [[1826]] році.▼

[[Кодекс]] Наполеона створив єдине біржове [[право]] для всієї [[Франція|Франції]], яке не зазнало змін більше [[століття]]. [[Імператор]] ставився до інституту біржі дуже насторожено і ввів цілий ряд обмежень щодо її функціонування. Наполеон надав біржовим посередникам [[монополія|монополію]] на біржові операції, хоча тепер, біржові посередники були позбавлені права діяти у формі компаній з обмеженою відповідальністю. Для нагляду над біржею була створена спеціальна біржова поліція. Була заборонена позабіржова торгівля. Повністю було заборонено торгівлю іноземними [[цінні папери|цінними паперами]]. Тільки в [[1823]] році було зроблено виняток для зарубіжних державних позик.▼

Переживши низку революцій і воєн, Франція стала капіталістичною державою. Це позначилося і на [[ринок цінних паперів|ринку цінних паперів]]. З [[1815]] по [[1829]] роуи у Франції з'явилося 98 [[акціонерне товариство|акціонерних товариств]]. У той же час приватний сектор ринку цінних паперів залишався вузьким. Так в [[1814]] році на Паризькій біржі котирувалися 4 види цінних паперів, в [[1820]] році - 13, в [[1825]] році - 32, в [[1830]] - 38.▼

Після [[Липнева революція 1830 року|Революції 1830]] [[Луї-Філіпп]] став не тільки королем Франції, а й « королем біржовиків ». Однак мало уваги приділялося економіці. Засилля біржовиків гальмувало промисловий розвиток країни.▼

В [[1850-ті|1850]]-[[1860-ті|1860-ті роки]] операції Паризької фондової біржі потроїлися. Вона перетворилася на грошовий ринок європейського масштабу.▼

З [[XVIII століття]] основними цінними паперами, що циркулювали на біржі були [[вексель|векселі]]. [[акції|Акцій]] та [[облігації|облігацій]] було дуже мало. Але вже до [[1840]] року на Паризькій фондовій біржі котирувалися приблизно 130 боргових і пайових цінних паперів.▼

В [[1900]] році на Паризькій біржі торгувалося понад 800 видів [[цінні папери|цінних паперів]] - акцій та облігацій, а також близько 300 іноземних. Торгові сесії відбувалися щодня з понеділка по суботу з 12 до 15 годин.▼

Наприкінці [[1990-і|1990-х років]] Паризька біржа виступила ініціатором об'єднання великих європейських бірж. У [[2000]] році об'єдналася з [[амстердамська фондова біржа|Амстердамською]] та [[Брюссельська фондова біржа|Брюссельською]] [[біржа]]ми, утворивши [[Euronext]] NV, яка зараз є другою за величиною біржею в [[європа|Європі]] після [[Лондонська фондова біржа|Лондонської фондової біржі]].▼