Битва при Могачі (1526): відмінності між версіями

Як і багато інших балканських національних держав, підкорених османами у XIV—XV століттях, [[Угорське королівство]] вступило у XVI століття у надзвичайно послабленому стані через низку зовнішніх та внутрішніх причин. Зсередини його розривали [[феод]]альні суперечки, що фактично призвели до встановлення феодальної роздробленості, селянські повстання, опір з боку національних меншин, які противились [[мадяризація|мадяризації]] ([[словаки]], [[румуни]], [[хорвати]]), а ззовні&nbsp;— амбіційні спроби австрійсько-німецьких володарів включити Угорщину до складу своїх володінь. Смерть [[Матвій Корвін|Матвія Корвіна]] ([[1490]]) спричинила анархію в Угорщині і, здавалось, сприяла задумам османів проти цієї держави. Тривала війна, що велась із декотрими перервами, скінчилась, однак, не надто сприятливо для турків. За миром, укладеним [[1503]] року, [[Угорщина]] відстояла усі свої володіння й хоча мала визнати право Османської імперії на дань з Молдавії й [[ВалахіяВолощина|ВалахіїВолощини]], але не відмовилась від верховних прав на ці дві держави (скоріше в теорії, ніж у реальності). Поступовому занепаду Угорщини у подальшому сприяв й олігархічний режим, встановлений династією [[Ягеллони|Ягеллонів]], відчуження придушеного угорського селянства від національно-оборонних рухів після подій [[1514]] року, географічна замкненість та віддаленість Угорщини від торгових шляхів, що проходили через [[Середземне море]] та світовий океан, в тому числі [[Атлантичний океан]], зниження значення дунайського торгового шляху й посилення тиску з боку Габсбургів.<ref>[http://www.world-history.ru/countries_about/2249.html/ Турецька навала в Угорщині]</ref>