Відкрити головне меню

Зміни

→‎Історія: уточнення
Анатольєв і компанія запатентували свій винахід, але в 2001 році ніжинських конструкторів викликало керівництво й наказало передати всю документацію з проекту для доопрацювання Київському радіозаводу.
 
У 2003 році керівництвом конструкторського бюро «[[АртилерійськеНауковий озброєнняцентр (конструкторськеточного бюромашинобудування (Україна)|АртилерійськеНауковим центром точного озброєннямашинобудування]]» було представлено результат дворічної роботи й інвестиції 100 000 доларів, зброю майбутнього – «Вепр». Руків'я перезарядження було винесене на газовідвідний вузол, ствол, за словами розробників, покритий особливим надміцним покриттям, але все інше практично ідентичне ніжинському зразку 1994 року.
 
Автомат Вепр розроблений [[Науковий центр точного машинобудування (Україна)|Науковим центром точного машинобудування]] на замовлення силових структур. Це одна з численних ''[[bullpup]]''-модифікацій популярного [[СРСР|радянського]] автомату [[АК-74]]. Подібними розробками займалися [[Китай]] (''[[Norinco Type 86S]]''), [[ПАР]] (''[[Vector CR-21]]''), [[Польща]] (''[[Kbk wz. 2005 Jantar]]''), [[Росія]] ([[ОЦ-14 «Гроза»]]), [[Фінляндія]] (''[[Valmet M82]]'') та ін<ref name="uateka">{{cite web|url=http://uateka.com/uk/article/industry/1240|title=Техніка і промисловість. Вепр, штурмова гвинтівка|author=|date=|work=|publisher=Електронна бібліотека України|accessdate=12/1/2012|archiveurl=http://www.webcitation.org/6I4OW5ebR|archivedate=2013-07-13}}</ref>.
57 370

редагувань