Вікіпедія

Автомат «Вепр»: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м додана Категорія:Буллпап за допомогою HotCat
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 67:
У 1994 році також розробили зразки №2 та № 3 на базі [[РПК-74]] 5,45х39 мм та [[Автомат Калашникова модернізований|АКМ]] 7,62х39 мм. Пізніше переробили карабін [[Самозарядний карабін Симонова|СКС]] – №4. Вартість переробки однієї одиниці стандартної зброї в “буллпап” на той момент становила 300 грн.
 
Першу публічну презентацію бло здійснено на виставці “Зброя«Зброя-95”95», там “Вепр”«Вепр» хвалили всі, в тому числі і тодішній міністр оборони [[Шмаров Валерій Миколайович|Шмаров]], який запропонував перейменувати “Вепр” в “Вовка” і “Росомаху”, так як нібито в Росії вже був свій “Вепр”. Обіцяв дати грошей, замовити дослідну партію, влаштувати військові випробування. Але потім міністра змінили на посаді і на цьому справа затихла.
 
Тим часом конструктори на особистих контактах організували майже військові випробування своєї зброї. Ніжинську зброю випробовували і відстрілювали представники різних родів військ і спеціальних служб: від снайперів антитерористичного центру “Альфа”«[[Альфа (спецпідрозділ СБУ)|Альфа]]» при СБУ до “титанівців”[[Спеціальний полк «Титан»|підрозділу охорони «Титан»]] і керівництва аеромобільних[[Десантно-штурмові війська України|десантних військ]].
 
Десантникам «буллпап» особливо сподобався, адже [[Снайперська гвинтівка Драгунова|СГД]] через свої габарити скидається в окремому контейнері, а з «буллпап» парашутисти можутьмогли б вести вогонь прямо з повітря. Всі інші відзначили точність і кучністькупність – рівну показниками СГД на дистанції до 400 метрів, малі габарити, зручність в бойовому і похідному положенні.
 
Анатольєв і компанія запатентували свій винахід, але в 2001 році ніжинських конструкторів викликало начальствокерівництво ій наказало передати всю документацію з проекту для доопрацювання Київському радіозаводу.
 
У 2003 році керівництвом конструкторського бюро «[[Артилерійське озброєння (конструкторське бюро)|Артилерійське озброєння]]» представилобуло представлено результат дворічної (!) роботи й інвестиції 100 000 доларів (!), зброю майбутнього – “Вепр”«Вепр». Руків'я перезарядження було винесене на газовідвідний вузол, ствол, за запевненнямсловами розробників, покритий особливим надміцним покриттям, але все інше практично ідентичне ніжинському зразку 1994 року.
 
Автомат Вепр розроблений [[Науковий центр точного машинобудування (Україна)|Науковим центром точного машинобудування]] на замовлення силових структур. Це одна з численних ''[[bullpup]]''-модифікацій популярного [[СРСР|радянського]] автомату [[АК-74]]. Подібними розробками займалися [[Китай]] (''[[Norinco Type 86S]]''), [[ПАР]] (''[[Vector CR-21]]''), [[Польща]] (''[[Kbk wz. 2005 Jantar]]''), [[Росія]] ([[ОЦ-14 «Гроза»]]), [[Фінляндія]] (''[[Valmet M82]]'') та ін<ref name="uateka">{{cite web|url=http://uateka.com/uk/article/industry/1240|title=Техніка і промисловість. Вепр, штурмова гвинтівка|author=|date=|work=|publisher=Електронна бібліотека України|accessdate=12/1/2012|archiveurl=http://www.webcitation.org/6I4OW5ebR|archivedate=2013-07-13}}</ref>.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Автомат_«Вепр»