Член-кореспондент: відмінності між версіями

'''Член-кореспонде́нт''' академії — [[звання]], яке надається [[вчений|вченому]], обраному до складу [[академія наук|академії наук]] (національної, галузевої), який не користується всіма правами [[Академік|дійсного члена]].

Член-кореспондент [[Національна академія наук України|Національної академії наук України]] обирається за видатні успіхи[[успі]]хи в розвитку [[наука|науки]] таємним голосуванням[[голосування]]м у відповідному відділенні Академії і затверджується Загальними зборами Академії. Згодом член-кореспондент може бути вибраний [[академік]]ом. Той же порядок зберігається і для галузевих академій.

Право висувати кандидатів у дійсні члени та члени-кореспонденти [[НАН України]] надається [[вчена рада|вченим радам]] наукових установ і [[вищий навчальний заклад|вищих навчальних закладів]], державним і [[громадські організації|громадським організаціям]], дійсним членам і членам-кореспондентам НАН України. Вибори кандидатів у члени-кореспонденти НАН України проводяться таємним голосуванням дійсних членів і членів-кореспондентів НАН України відповідного відділення. Вибори вважаються дійсними в разі наявності на зборах не менше 2/3 облікового складу відповідно дійсних членів або дійсних членів і членів-кореспондентів НАН України, які входять до складу відділення. Обраними кандидатами у члени НАН України вважаються особи, за яких проголосувало не менше 2/3 членів НАН України відповідного відділення, що брали участь у голосуванні.

== Походження назви==

На відміну від дійсних членів академій, членами-кореспондентами початково були ті вчені, які не брали участі в засіданнях академії, а комунікували з нею через [[листування]] (кореспонденцію). До членів кореспондентів належали історично видатні закордонні спеціалісти, з якими академії вели переписку, а також вчені з периферії. Поступово, з розвитком транспорту[[транспорт]]у, статус члена-кореспондента змінився і набув теперішнього значення.