Біткойн: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Zvar.ta (обговорення | внесок)
"Біткоїн" замінено на "біткойн"
Zorator22 (обговорення | внесок)
Скасування редагування № 22006622 користувача Zvar.ta (обговорення)
Мітка: Скасування
Рядок 63:
| примітки = {{notelist|group=infobox}}
}}
'''Bitcoin''', або '''БіткойнБіткоїн'''<ref>{{Cite news|url=http://www.bbc.com/ukrainian/blog-olexandr-ponomariv-41225133|title=Блог Пономарева: як писати і вимовляти bitcoin|last=Пономарів|first=Олександр|date=2017-09-20|language=en-GB|work=BBC Україна|accessdate=2017-10-28}}</ref> — електронна [[валюта]], концепт якої був озвучений 2008 року Сатосі Накамото, і представлений ним 2009 року, базується на самоопублікованому документі Сатосі Накамото<ref name="whitepaper">{{Citation |last=Nakamoto|first=Satoshi|title=Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System|url=http://www.bitcoin.org/bitcoin.pdf|accessdate=14 December 2010|date=24 May 2009}}</ref>. Повна капіталізація ринку біткойнівбіткоїнів на 5 грудня 2017 року, коли курс сягав 12 000 $, становить 200 млрд [[USD]] <ref>[https://www.epravda.com.ua/news/2017/12/5/631882/ Біткоїн побив новий рекорд – 12 тисяч доларів за монету], 5 грудня 2017, Економічна правда</ref>. Середня ціна одного біткойнабіткоїна на 30 листопада 2017 року&nbsp;— понад 10 000 $<ref>[http://www.bbc.com/news/technology-42137408 Bitcoin crosses $10,000 milestone]</ref><ref>http://bitcoincharts.com/markets/</ref>. У грудні 2017 року став шостою за капіталізацією валютою світу, обійшовши рубль, фунт і південнокорейську вону.<ref>[https://www.epravda.com.ua/news/2017/12/6/631909/ Біткоїн обійшов рубль і став шостою за капіталізацією валютою світу], 6 грудня 2017, Економічна правда</ref> 7 грудня курс досяг свого історичного чергового максимуму в 17,7 тис. дол.<ref name="осп"/>, наступний ріст до 20 тис доларів відбувся 17 грудня,<ref>{{cite news|url=https://www.epravda.com.ua/news/2017/12/17/632252/|title=Вартість Bitcoin досягла 20 тисяч доларів|date=17 грудня 2017|publisher=Економічна правда|accessdate=9 січня 2018}}</ref> потім курс впав до 16 тис.
 
Bitcoin не має централізованого управління та [[Емітент цінних паперів|емітентів]]. Транзакції із [[Електронний цифровий підпис|цифровим підписом]] між двома вузлами передаються до всіх вузлів мережі [[peer-to-peer]], а самі дані про переміщення коштів зберігаються у розподіленій базі даних. Для запобігання можливості трати чужих грошей або використання своїх коштів двічі використовуються [[Криптографія|криптографічні методи]].
Рядок 69:
== Позначення ==
[[Файл:Bitcoin.svg|left|знак Bitcoin]]
Для скорочення замість слова «Bitcoin» часто пишуть абревіатуру латинськими буквами BTC. Такий запис схожий на коди валют, однак подібний код міжнародним [[стандарт]]ом ISO 4217 поки не присвоєно. 7 жовтня 2014 року Bitcoin Foundation опублікувала плани домогтися стандартизації коду для біткойнівбіткоїнів. Запис BTC суперечить прийнятій в стандарті системі&nbsp;— іменувати «глобальні товари» починаючи з X (наприклад, золото має код XAU). Як кандидата розглядають варіант XBT<ref name="standardize">{{cite web | publisher = [[CoinDesk]] | author = Nermin Hajdarbegovic | date = 7 October 2014 | accessdate = 27 April 2015 | title = Bitcoin Foundation to Standardise Bitcoin Symbol and Code Next Year | url = http://www.coindesk.com/bitcoin-foundation-standardise-bitcoin-symbol-code-next-year/}}</ref>.
 
При вказівці BTC або XBT мається на увазі розрахункова одиниця, а не мережа, набір алгоритмів або будь-яка інша річ, що належить до них. Знак біткойнівбіткоїнів затверджений для включення в планований стандарт [[юнікод]]у версії 9.0, йому присвоєно номер U + 20BF<ref>[http://forklog.com/simvol-bitkoina-budet-vklyuchen-v-standart-yunikod/ Символ биткоина будет включен в стандарт Юникод | ForkLog<!-- Заголовок добавлен ботом -->]</ref>. Іноді застосовують символ ฿&nbsp;— знак [[бат (валюта)|тайського бата]], але він сумісний не із усіма кодуваннями і шрифтами. URI-схема «<nowiki>bitcoin:</nowiki>» офіційно включена в специфікації WHATWG для [[HTML5]]<ref>[http://www.xakep.ru/post/60502/ Схему URI для платежей Bitcoin добавили в стандарт HTML5] // Xakep.ru, 24.04.2013</ref><ref>[http://www.w3.org/TR/html5/webappapis.html HTML5, A vocabulary and associated APIs for HTML and XHTML. W3C Candidate Recommendation] // W3C, 6 August 2013 «The following schemes are the whitelisted schemes: bitcoin»</ref>. біткойнБіткоїн також планується додати в список валют в Microsoft Excel 2016<ref>[http://bits.media/news/bitkoin-budet-vklyuchen-v-spisok-valyut-microsoft-excel-2016/ Биткоин будет включен в список валют Microsoft Excel 2016<!-- Заголовок добавлен ботом -->]</ref><ref>[http://fasttrack.microsoft.com/roadmap#I-27300 FastTrack for Office 365<!-- Заголовок добавлен ботом -->]</ref>.
 
== Принципи роботи ==
Рядок 83:
 
=== Конфіденційність ===
Для збереження конфіденційності може бути застосований «[[біткоїн-міксер|біткойн-міксер]]», котрий в одній транзакції змішує на вході біткойнибіткоїни різних користувачів і робить одночасно багато платежів. Це ускладнює співставлення, хто куди платив.
 
== Історія розвитку ==
Рядок 89:
* {{cite journal|journal=Lecture Notes in Computer Science|last1=Chaum|first1=David|last2=Fiat|first2=Amos|last3=Naor|first3=Moni|title=Untraceable Electronic Cash|url=http://blog.koehntopp.de/uploads/chaum_fiat_naor_ecash.pdf}}</ref>.
 
У травні 1997 року Адам Бак для протидії надсиланню [[Спам|спаму]] і [[DoS-атака]]м запропонував Hashcash, засновану на системі доказів виконання роботи. Згодом подібна система в інший реалізації стала частиною процедури створення нових блоків у біткойнбіткоїн-базі.
 
Ідеї криптовалюти «b-money» описав 1998 року Вей Дай в розісланні шифропанків<ref>[[Вэй Дай]] [http://www.weidai.com/bmoney.txt Опис протоколу криптовалюти «b-money»]{{ref-en}} (є [http://tango.ucoz.de/load/perevod_pervogo_opisanija_protokola_kripto_valjuty/1-1-0-1 неофіційний переклад])</ref>. Незалежно від нього, приблизно в той же час аналогічні ідеї запропонував Нік Сабо для «bit-gold»<ref>{{cite web|last=Szabo|first=Nick|title=Bit Gold|url=http://unenumerated.blogspot.com/2005/12/bit-gold.html|work=Unenumerated|publisher=Blogspot|accessdate=5 December 2013|authorlink = Nick Szabo| archiveurl = http://www.webcitation.org/61sMGP11i | archivedate = 2011-09-22| deadurl=no}}</ref>. Нік Сабо також запропонував модель ринкового механізму, заснованого на управлінні інфляцією, і досліджував деякі аспекти виявлення надійної інформації у ненадійній децентралізованій системі.
 
Пізніше Хел Фінні реалізував зв'язку ланцюжків хеш-блоків для системи Hashcash на базі чипу для шифрування IBM в рамках специфікації TPM. У 2008 році людиною або групою людей під псевдонімом<ref name="lenta">''Сергей Козловский'' [http://lenta.ru/articles/2013/04/03/bitcoins/ Никто не знает, но стоит дорого]</ref> Сатоші Накамото був опублікований файл з описом протоколу і принципу роботи платіжної системи у вигляді тимчасової мережі. За словами Сатоші, розробка почалася у 2007 році. У 2009 році він закінчив розробку протоколу і опублікував код програми-клієнта. Мережа «біткойнівбіткоїнів» була запущена. За повідомленнями ЗМІ, Сатоші Накамото&nbsp;— псевдонім австралійського підприємця і фахівця з шифрування Крега Стівена Райта<ref>[http://newsby.org/novosti/2015/12/10/text6302.htm Творця криптовалюти Bitcoin заарештувати не вдалося Новини на NewsBY.org.]</ref><ref>[http://www.securitylab.ru/news/477370.php Розкрито особистість творця Bitcoin]</ref>, хоча це всього лише одна з численних версій.
 
Подальшу розробку організовує і координує співтовариство розробників<ref>[https://bitcoin.org/ru/development Разработка&nbsp;— Bitcoin<!-- Заголовок добавлен ботом -->]</ref>, при цьому будь-які значні зміни у протоколі повинні бути прийняті більшістю власників майнінгових пулів. Перший обмін біткойнівбіткоїнів на реальний товар стався у травні 2010 року&nbsp;— американець Ласло Ханеч за 10 000 біткойнівбіткоїнів отримав дві піци<ref name="maxim">{{cite web|url=http://www.maximonline.ru/statji/_article/bitcoin/|title=Сокровища ботанов: все, что важно знать о валюте будущего — биткоинах|author=Виктор Фомин|date=2014-02|work=MAXIM|publisher=|accessdate=2015-04-06}}</ref><ref>{{cite news|url=http://www.forbes.com/sites/ericmack/2013/12/23/the-bitcoin-pizza-purchase-thats-worth-7-million-today/|title=The Bitcoin Pizza Purchase That's Worth $7 Million Today|author=Eric Mack|date=12/23/2013|publisher=Forbes|lang=en|accessdate=2015-04-06}}; перевод {{cite web|url=http://bitnovosti.com/2013/12/25/pizza-stoit-7-mln-dollarov/|title=Пицца стоимостью 7 миллионов долларов|author=portwein74|date=2013-12-25|work=Bit•Новости|publisher=|accessdate=2015-04-06}}</ref>.
 
10 грудня 2017 року Чиказька біржа опціонів CBOE розпочала торгівлю фьючерсами на біткойнбіткоїн.<ref>[http://fakty.ictv.ua/ua/lifestyle/20171211-u-chykago-pochaly-torgy-f-yuchersamy-na-bitkoin/ У Чикаго почали торги ф’ючерсами на біткоін]</ref> Наплив відвідувачів на сайт біржі був настільки значним, що сайт кілька годин був у непрацездатному стані.
 
== Стадії розвитку проекту ==
Рядок 112:
 
== Принцип дії ==
Всі дані про кількість біткойнівбіткоїнів користувача зберігаються у [[бінарний код|бінарному]] файлі, який називають гаманцем ({{lang-en|wallet}}). Гаманець показує поточний баланс, історію транзакцій та адреси, що доступні для надсилання коштів. Оскільки усі транзакції зберігаються у розподіленій базі даних, то комп'ютер користувача не повинен мати постійного підключення до мережі, щоб отримувати біткойнибіткоїни.
 
біткойновіБіткоїнові платежі зазвичай показуються одержувачу майже миттєво, але спочатку як «непідтверджені», тому що система поки не може гарантувати постійність такої транзакції. Транзакція може бути недійсною через конфлікт транзакцій (наприклад, коли два одержувачі отримують однакові біткойнибіткоїни). Це може статися коли у програмному забезпеченні відправника є помилка або коли він навмисно робить спробу шахрайства. Коли мережа Bitcoin обробляє транзакцію, до черги, що містить транзакцію, додається все більше підтверджень. Зрештою, клієнт Bitcoin показує транзакцію як «підтверджену».
 
Процес підтвердження транзакції досягається за допомогою розв'язання обчислювально-складної задачі-підтвердження ({{lang-en|proof-of-work}}). Вона базується на даних транзакції, а також усій попередній історії транзакції. Цей процес робить неможливим переписування історії [[Транзакція (бази даних)|транзакції]], не маючи при цьому обчислювальної потужності, більшої ніж решта мережі Bitcoin. Вузли, що обробляють блоки транзакції, винагороджуються фіксованою кількістю біткойнівбіткоїнів, що «постають з повітря», так само, як і будь-які комісійні платежі, пов'язані з процесом транзакцій. Це компенсує операторам витрачену обчислювальну потужність, а також розподіляє багатства у системі Bitcoin у цілому. Складність задачі-підтвердження автоматично регулюється системою так, щоб середній час між обробкою двох блоків становив 10 хвилин. Усі учасники системи перевіряють чинність кожної транзакції й кожного блоку, та ігнорують ті, що порушують правила. Це наприклад блоки, що створюють неправильну кількість біткойнівбіткоїнів, або транзакції з подвійною витратою коштів.
 
== Правовий статус ==
У різних країнах ставлення до системи «біткойнбіткоїн» значно відрізняється. У багатьох країнах статус досі не визначено або він змінюється. В окремих країнах операції з біткойнамибіткоїнами офіційно дозволені. Зазвичай вони розглядаються як товар<ref name="plusworld">[http://www.plusworld.ru/daily/singapur-planiruet-legalizovat-bitcoin-574/ Сингапур планирует легализовать Bitcoin]</ref><ref name="techinasia">[http://www.techinasia.com/singapore-government-tax-bitcoin-transactions/ Singapore government to tax some bitcoin transactions]</ref> або інвестиційний актив<ref>[http://www.nap.bg/news?id=1815 Доходите от сделки с биткойн се декларират и облагат&nbsp;— Национална Агенция за Приходите]</ref> і для оподаткування підпорядковані відповідному законодавству. Іноді біткойнибіткоїни визнають розрахунковою грошовою одиницею<ref name="FRG">[http://www.vestifinance.ru/articles/31342 Германия признала Bitcoin]</ref><ref>[http://bitcoinexaminer.org/croatia-considers-bitcoin-legal-45-members-of-the-swiss-parliament-want-the-same/ Croatia considers Bitcoin legal; 45 members of the Swiss parliament want the same | BitCoin Examiner]</ref>, в інших країнах, наприклад, в Японії, Bitcoin є законним платіжним засобом<ref>[http://www.coinfox.ru/novosti/zakonodatelstvo/5021-japanese-government-approves-new-bitcoin-regulations-2 Японское правительство подтвердило, что биткоин&nbsp;— законное средство платежа&nbsp;— портал Coinfox<!-- Заголовок добавлен ботом -->]</ref><ref>[http://asia.nikkei.com/Politics-Economy/Policy-Politics/Japan-to-adopt-new-safeguards-for-bitcoin-users Japan to adopt new safeguards for bitcoin users- Nikkei Asian Review<!-- Заголовок добавлен ботом -->]</ref><ref>[http://www.japantimes.co.jp/news/2016/03/04/business/tech/japan-oks-recognizing-virtual-currencies-similar-real-money/#.VvukxCbAN0z Japan OKs recognizing virtual currencies as similar to real money | The Japan Times<!-- Заголовок добавлен ботом -->]</ref> з податком на їх купівлю. В інших країнах (наприклад, у [[Китай|Китаї]]) операції з біткойнамибіткоїнами заборонені для банків, але дозволені для фізичних осіб<ref name="vedomosti">[http://www.vedomosti.ru/finance/news/19690711/cb-kitaya-zapretil-bankam-operacii-s-bitcoin#ixzz2myQN49z2 ЦБ Китаю заборонив банкам операції з Bitcoin]</ref>.
 
22 жовтня 2015 року Європейський суд (European Court of Justice, ECJ) ухвалив, що операції обміну біткойнівбіткоїнів на фіатні валюти звільняються від ПДВ. У рішенні суду уточнюється, що закон про ПДВ поширюється на поставку товарів і надання послуг<ref>[http://curia.europa.eu/jcms/upload/docs/application/pdf/2015-10/cp150128en.pdf Обмен традиционных валют на виртуальную валюту «Биткойн» освобождается от НДС] // Пресс-релиз [[Европейский суд (Европейский союз)|Европейского суда]] №&nbsp;128/15 от 22 октября 2015{{ref-en}}</ref>. Транзакції в біткойнахбіткоїнах були віднесені до платіжних операцій з валютами, монетами і банкнотами, і тому не підлягають оподаткуванню [[Податок на додану вартість|ПДВ]]. Суд рекомендував усім країнам-членам Євросоюзу виключити криптовалюту з переліку активів, що підлягають оподаткуванню<ref>[http://bits.media/news/evropeyskiy-sud-spravedlivosti-priravnyal-bitkoin-k-valyutam-i-osvobodil-ot-nds/ Європейський суд справедливості прирівняв біткойни до валют і звільнив від ПДВ]</ref>.
 
== Випуск біткойнівбіткоїнів ==
 
=== Майнінг ===
[[Файл:total bitcoins over time.png|thumb|right|238px|Кількість біткойнівбіткоїнів за 2009—2033 роки]]
Діяльність зі створення нових блоків заради можливості отримати винагороду в формі емітованих біткойнівбіткоїнів і комісійних зборів отримала назву «майнінг» (від англ. mining&nbsp;— видобуток корисних копалин). Випуск нових біткойнівбіткоїнів децентралізований, не залежить від будь-якого регуляторного органу, обсяг емісії відомий заздалегідь. Стандартна порція нових біткойнівбіткоїнів додається до суми комісій з транзакцій, включених в черговий блок. Загальну суму винагороди отримує той, хто додав черговий блок в базу транзакцій{{sfn|Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System|2008|loc=розділ № 6 «Incentive»}}.
 
Після формування кожних 210 000 блоків (приблизно раз на 4 роки) запрограмовано розмір винагороди новими біткойнамибіткоїнами зменшувати вдвічі<ref name="bitcoinclock">[http://bitcoinclock.com/ Bitcoin Clock, прогноз моментов изменения сложности и уменьшения вознаграждения]</ref>, тобто це значення є спадною геометричною прогресією. Загальний обсяг емісії біткойнівбіткоїнів обмежений аналогічно сумі членів спадної [[Геометрична прогресія|геометричної прогресії]] і не перевищить 21&nbsp;млн. На травень 2014 року в обігу перебувало 12,7 мільйона біткойнівбіткоїнів<ref name="lenta" />. Спочатку розмір емісії при створенні блоку становив 50 біткойнівбіткоїнів. 28 листопада 2012 відбулося перше зменшення емісійної нагороди з 50 до 25 біткойнівбіткоїнів. Наступна зміна відбулась приблизно наприкінці липня 2016 року. 2031 року емісія буде зупинена зовсім (розмір винагороди 50 → 25 → 12.5 → … → 0)<ref name="bitcoinclock" />. Формування блоків продовжиться й далі, але за них вже не буде фіксованої винагороди новими біткойнамибіткоїнами. Передбачається, що поступово основним джерелом винагороди за формування нових блоків стануть комісійні збори{{sfn|Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System|2008|loc=розділ № 6 «Incentive»}}.
 
=== Пули ===
Для зменшення випадковості й більш рівномірного отримання біткойнівбіткоїнів майнери використовують спеціалізовані веб-служби&nbsp;— пули [65] (від англ. Pool&nbsp;— загальний [[фонд]]). Кожен учасник шукає свій варіант блоку і отримані результати направляє до пулу.
 
Пул отримує винагороду як якийсь потужний соло-майнер. Отримані біткойнибіткоїни пул розподіляє між учасниками відповідно до встановлених власником пулу правилами.
 
=== Обсяг даних ===
Рядок 149:
=== Курс Bitcoin ===
[[Файл:Bitcoin_usd_price.png|thumb|ліворуч|400px|alt=Графік вартості Bitcoin|Лінійний графік курсу Bitcoin по відношенню до [[USD]].]]
Курс біткойнівбіткоїнів коливається залежно від попиту й пропозиції. На початку березня 2017 року вартість 1 біткойнабіткоїна сягнула приблизно 1250 американских доларів<ref>{{Cite news|url=http://hromadske.ua/posts/vartist-bitcoin-zrosla-do-1250-dolariv|title=Вартість Bitcoin зросла до 1250 доларів|accessdate=2017-03-03}}</ref>. У ніч на 6 червня 2017 року середньозважений курс біткойнабіткоїна впритул наблизився до 3 тисяч доларів, що стало історичним рекордом. Зростання курсу пов'язується перш за все з активністю на азійських ринках (де ціна значно вища, ніж на європейських та американських [[біржа]]х), зокрема, легалізацією біткойнабіткоїна в Японії<ref>{{cite web|url=http://news.finance.ua/ua/-/1/40/all/2017/06/01|title=Курс біткойна знову побив історичний рекорд |work=Finance.UA|date=06.06.2017|accessdate=06.06.2017}}</ref>. Згодом курс дещо впав і становив уже 1900$ за 1 BTC. Таким чином, всього за один рік курс змінився з 890 до 2975$ за одиницю електронної валюти<ref>{{Cite news|url=https://tokar.ua/read/17643|title=Bitcoin подорожчали втричі за рік і побили рекорд вартості. Чи варто вкладати гроші в криптовалюту?|last=|first=|date=2017-06-20|language=uk-UA|work=[[Tokar.ua]]|accessdate=2017-07-07}}</ref>.
 
[[13 вересня]] [[2017]] року ціна біткойнабіткоїна обвалилась і досягала $3964 за монету. Тобто курс криптовалюти обвалився майже на 21&nbsp;% зі свого попереднього рекорду в $5012, якого він досяг [[2 вересня]] 2017 року.
 
Паніка на криптовалютному ринку сталась через заборону [[Китай|Китаєм]] всіх ICO (Initial Coin Offering&nbsp;— [[ICO (криптовалюти)|первинне розміщення монет]], форма залучення інвестицій в нові технологічні проекти), а також новинами про заборону криптовалютних бірж в цій країні<ref>{{Cite news|url=http://news.finance.ua/ua/news/-/410371/panika-na-kryptorynku-bitcoin-obvalyvsya-nyzhche-4000-ethereum-ne-vidstaye-v-padinni3|title=Паніка на крипторинку? Bitcoin обвалився нижче $4000, Ethereum не відстає в падінні|last=|first=|date=2017-09-13|language=uk-UA|work=[[news.finance.ua]]|accessdate=2017-09-13}}</ref>.
Рядок 161:
Найвищий курс у 2017 році був 17 грудня — 20 тис доларів, потім курс знову впав до 14-15 тис. доларів.
 
16 січня 2018 року ринок криптовалют (у тому числі біткойнабіткоїна на 20%) обвалився.<ref>{{cite news|url=http://fakty.ua/255222-pochemu-kursy-veducshih-kriptovalyut-rezko-obvalilis|title=Почему курсы ведущих криптовалют резко обвалились?|date=16 січня 2018|publisher=Факты|accessdate=17 січня 2018}}</ref> Ціна біткойнабіткоїна впала до 10 тис доларів (причому ще 17 грудня 2017 року сягала 20 тис доларів). Із топ-100 валют (дані сайту coinmarketcap.com) лише одна [[Tether]] виросла на 2%,<ref name="асн">{{cite news|url=http://asn.in.ua/ua/news/news/145963-za-sutki-kurs-bitcoin-upal-na-25.html|title=За добу курс Bitcoin впав на 25%|date=17 січня 2018|publisher=asn|accessdate=17 січня 2018}}</ref> решта 99 впали в середньому на 20%, причому деякі до 40%. Капіталізація ринку зменшилася із 700 млрд доларів до 490. Таке різке коливання курсу пов'язують або з висловлюванням міністра фінансів [[Південна Корея|Південної Кореї]] Кім Дон Ена<ref>{{cite news|url=https://tsn.ua/groshi/kurs-bitkoyina-za-dobu-vpav-bilsh-nizh-na-chvert-1087570.html|title=КУРС БІТКОЇНА ЗА ДОБУ ВПАВ БІЛЬШ НІЖ НА ЧВЕРТЬ|date=17 січня 2018|publisher=ТСН|accessdate=17 січня 2018}}</ref> про заборону криптовалютних бірж або із майбутньою забороною виведення криптовалют у звичайні гроші у Китаї.<ref name="асн" /><ref>[http://eer.ru/a/article/u131575/2018/01/16/64246 Курс биткоина на 16 января: “крутое пике” или как Китай вновь обвалил биткоин]</ref> Станом на 2018 рік Китай і Південна Корея були одними з лідерів у криптовалюті — в цих країнах діють одні з найбільших у світі бірж і ферм з [[майнінг|майнінгу]] криптовалют.
 
== Критика ==
Критика біткойнівбіткоїнів йде від часу запуску системи і включає кілька головних положень.
 
=== Нечесний початковий розподіл ===
Початковий розподіл монет надає значні переваги тим, хто почав емісію раніше. Як стверджується, біткойнибіткоїни поширюються («генеруються») як нагорода за розв'язок складної задачі підтримки протоколу. Недоліком є те, що обсяг роботи, потрібний для отримання однієї монети в цей час{{коли?}}, більш ніж у 500&nbsp;000 разів перевищує обсяг роботи для створення перших монет. Чим більше людей приєднується до спільноти&nbsp;— тим важче стає генерувати монети<ref>{{cite web|url=http://www.hightechforum.org/bitcoins-a-crypto-geek-ponzi-scheme/|title=Bitcoins, a Crypto-Geek Ponzi Scheme|accessdate=2011-06-15|deadurl=404}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.quora.com/Bitcoin/Is-the-cryptocurrency-Bitcoin-a-good-idea|title=Is the cryptocurrency Bitcoin a good idea?|accessdate=2011-06-15|archiveurl=http://www.webcitation.org/6I5RNGYAR|archivedate=2013-07-13}}</ref>.
 
=== Емісія грошей поза контролем держави ===
Анонімність системи «біткойнбіткоїн» заважає державі контролювати фінансові потоки, в тому числі через кордон. У вересні 2014 року Банк Англії висловив побоювання, що якщо у системи «біткойнівбіткоїнів» збільшиться популярність, то в крайньому варіанті можна втратити контроль над [[Інфляція|інфляцією]]<ref>[http://apparat.cc/news/bank-of-england-bitcoin/ Банк Англії: У майбутньому біткойни можуть похитнути фінансову стабільність Великої Британії]</ref>.
 
=== Обіг нелегальних товарів ===
Використання біткойнівбіткоїнів у тіньовій економіці дозволяє забезпечити непідконтрольність національним органам влади торгівлю такими товарами, як зброя, наркотики, тощо<ref>{{cite web|url=http://qz.com/131084/silk-road-collected-9-5-million-bitcoin-and-only-11-75-million-exist/|title=Silk Road collected 9.5 million bitcoin—and only 11.75 million exist|last=Fernholz |first=Tim|quote=the currency’s primary use so far (besides as a speculative investment vehicle and point of departure for futuristic payment schemes) was buying illegal things online. |date=2013-10-02|publisher=QUARTZ|accessdate=2013-10-10}}</ref><ref>{{cite news|url=http://www.newrepublic.com/article/115086/tor-snowden-and-battle-over-bitcoin|title="Take the Drugs, But Don't Take the People's Bitcoins"|author=RAFFAELA WAKEMAN|quote=(To date, the world has about 11.75 million bitcoins, each worth as of this writing $137 from a variety of sources.) Note that Silk Road’s revenue prior to being shut down was 9.5 million bitcoin—meaning that nearly all of the virtual currency that’s been generated thus far worldwide was being spent on this system.|date=OCTOBER 9, 2013|publisher=New Republic|accessdate=2013-10-21}}</ref>. Як приклад подібної торгівлі ЗМІ найчастіше розглядають історію [[Інтернет-магазин|інтернет-магазину]] [[Silk Road]]. При цьому під час слухань в [[Сенат США|Сенаті США]] з приводу віртуальних валют зазначалося, що [[Готівка|готівкові]] гроші для нелегальних операцій використовують набагато частіше, але це не стає підставою для критики або заборони готівки.
 
=== Спекулятивна бульбашка ===
Багато [[економіст]]ів вважають систему «біткойнівбіткоїнів» спекулятивною бульбашкою.
* Екс-голова ФРС США [[Алан Грінспен]] 5 грудня 2013 року в інтерв'ю агентству Bloomberg заявив, що вважає «біткойнибіткоїни» «бульбашкою», оскільки, на його думку, біткойнибіткоїни не мають ніякої реальної вартості<ref>[http://www.businessinsider.in/Everyone-Is-Baffled-By-Alan-Greenspans-Comment-About-Bitcoin/articleshow/26873628.cms Everyone Is Baffled By Alan Greenspan's Comment About Bitcoin]</ref>.
* Австралійський економіст Джон Квіггін вважає біткойнибіткоїни прийнятним інструментом розрахунків замість бартеру, але невідповідним на роль фінансового активу<ref name="BMH">{{cite news | url = http://nationalinterest.org/commentary/the-bitcoin-bubble-bad-hypothesis-8353 | title = The Bitcoin Bubble and a Bad Hypothesis | last = Quiggin | first = John | work = The National Interest | date = 16 April 2013 | deadurl = no | accessdate = 31 October 2014}}</ref>. Базова вартість активів повинна або формуватися їх альтернативним використанням (як [[альтернативна вартість]] у золота або срібла), або їх прибутковістю (як теперішня вартість у акцій або облігацій). Але у біткойнівбіткоїнів подібних джерел вартості немає. Якщо торговці відмовляться приймати їх як оплату за товари та послуги, їхня вартість стане нульовою.
* [[Роберт Шиллер]], лауреат [[Нобелівська премія з економіки|Нобелівської премії з економіки]] (2013), вважає, що біткойнбіткоїн «демонструє багато з характеристик спекулятивної бульбашки»<ref>{{cite news | last = Shiller | first = Robert | title = In Search of a Stable Electronic Currency | url = http://www.nytimes.com/2014/03/02/business/in-search-of-a-stable-electronic-currency.html?_r=0 | publisher = New York Times | date = 1 March 2014 | accessdate = 31 October 2014 | deadurl = no}}</ref>.
* Девід Андолфатто, віце-президент Федерального резервного банку Сент-Луїса, вважає, що ціна біткойнівбіткоїнів «складається виключно з бульбашки», хоча він визнає, що багато інших активів мають ціни вищі, ніж їх внутрішня вартість<ref name="Andolfatto2014-03">{{cite web | url=http://www.stlouisfed.org/dialogue-with-the-fed/assets/Bitcoin-3-31-14.pdf | title=Bitcoin and Beyond: The Possibilities and Pitfalls of Virtual Currencies | publisher=Federal Reserve Bank of St. Louis | work=Dialogue with the Fed | pages=21| date=31 March 2014 | accessdate=16 April 2014 | author=Andolfatto, David}}</ref>.
* Тімоті Лі з [[Вашингтон пост (газета)|Washington Post]] в листопаді 2013 року зауважив, що спостерігаються цикли зростання і зниження ціни біткойнівбіткоїнів, що не характерні для спекулятивної бульбашки. Він вказує, що для бульбашки характерно падіння ціни після того, як стає очевидним її спекулятивна завищеність і подальшого повернення не відбувається. Для біткойнівбіткоїнів періоди зниження змінювалися новим зростанням навіть після виходу негативних новин<ref name="Leebubble">{{cite news|url=http://www.washingtonpost.com/blogs/the-switch/wp/2013/11/05/when-will-the-people-who-called-bitcoin-a-bubble-admit-they-were-wrong|title=When will the people who called Bitcoin a bubble admit they were wrong | publisher=The Washington Post|date=5 November 2013|accessdate=10 January 2014|author=Lee, Timothy}}</ref>.
 
=== Дискусія про фінансову піраміду ===
* Колишній старший радник Казначейства [[США]] і Міжнародного валютного фонду Нуріель Рубіні в березні 2014 року заявив, що «біткойнбіткоїн» є варіантом фінансової піраміди<ref name="Lubin, Gus">{{cite web | url = http://www.businessinsider.com/roubini-bitcoin-is-a-ponzi-scheme-and-a-conduit-for-criminal-activities-2014-3 | title = ROUBINI: 'Bitcoin Is A Ponzi Game And A Conduit For Criminal Activities' | date = 9 March 2014 | accessdate = 1 April 2014 | author = Lubin, Gus | publisher = Business Insider}}</ref>.
* У цьому переконаний і Джонатан Тругман з New York Post<ref>{{cite news | author = Jonathon M. Trugman | url = http://nypost.com/2014/02/15/welcome-to-21st-century-ponzi-scheme-bitcoin/ | title = Welcome to 21st-century Ponzi scheme: Bitcoin | date = 15 February 2014 | accessdate = 13 December 2014 | publisher = NYP Holdings, inc. | work = The New York Post}}</ref>.
* У 2012 році [[Європейський центральний банк]] в доповіді зазначив, що поки немає можливості оцінити, чи є робота системи «біткойнбіткоїн» фінансовою пірамідою<ref name=ECB>{{cite book|title=Virtual Currency Schemes|date=October 2012|publisher=European Central Bank|location=Frankfurt am Main|isbn=978-92-899-0862-7|url=http://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/other/virtualcurrencyschemes201210en.pdf|format=PDF|author=European Central Bank|accessdate=5 March 2014|p=27}}</ref>.
* У 2014 році глава Банку Естонії обережно вказав на відсутність доказів того, що «біткойнбіткоїн» не є [[Фінансова піраміда|фінансовою пірамідою]]<ref name="Ott Ummelas and Milda Seputyte">{{cite news | url = http://www.bloomberg.com/news/2014-01-30/bitcoin-ponzi-scheme-worry-sparks-estonia-central-bank-caution.html | title = Bitcoin ‘Ponzi’ Concern Sparks Warning From Estonia Bank | publisher = Bloomberg | work = bloomberg.com | date = 31 Jan 2014 | accessdate = 1 April 2014 | author = Ott Ummelas and Milda Seputyte}}</ref>.
* У звіті 2014 року Всесвітнього банку вказується, що «всупереч широко поширеній думці, „біткойн“„біткоїн“ не є навмисною фінансовою пірамідою»<ref>{{cite web | title = Ponzis: The Science and Mystique of a Class of Financial Frauds | url = http://www-wds.worldbank.org/external/default/WDSContentServer/WDSP/IB/2014/07/16/000112742_20140716115536/Rendered/PDF/WPS6967.pdf | author = Kaushik Basu | publisher = [[World Bank Group]] | date = July 2014 | accessdate = 30 October 2014}}</ref>.
* На думку Еріка Познера, [[професор]]а права в [[Чиказький університет|Університеті Чикаго]], фінансова піраміда зазвичай має ознаки шахрайства, а ситуація з «біткойнівбіткоїнів» більше схожа на колективну ілюзію<ref name="Posner, Eric">{{cite web | url = http://www.slate.com/articles/news_and_politics/view_from_chicago/2013/04/bitcoin_is_a_ponzi_scheme_the_internet_currency_will_collapse.html | title = Bitcoin is a Ponzi scheme—the Internet’s favorite currency will collapse. | work = Slate | date = 11 April 2013 | accessdate = 1 April 2014 | author = Posner, Eric | authorlink = Eric Posner}}</ref>.
* Економіст Джеффрі Такер стверджує, що "є кілька ключових відмінностей між фінансовою пірамідою і «біткойнбіткоїн»<ref name=LSP>{{cite news | url = http://libertarianstandard.com/2013/12/01/ponzi-logic-debunking-gary-north/ | title = Ponzi Logic: Debunking Gary North | last = Tucker | first = Jeffrey | date = 1 December 2013 | work = The Libertarian Standard | accessdate = 12 Feb 2014}}</ref>.
* У звіті 2014 року Ради Федерації ([[Швейцарія]]) у відповідь на неодноразово підняте питання, чи є «біткойнбіткоїн» фінансовою пірамідою, зробили висновок, що ця система не надає типових обіцянок прибутку, тому і пірамідою не є<ref>{{cite web | publisher = [[Swiss Confederation]] | title = Federal Council report on virtual currencies in response to the Schwaab (13.3687) and Weibel (13.4070) postulates | work = [[Federal Council (Switzerland)]] | date = 25 June 2014 | accessdate = 28 November 2014 | url = http://www.news.admin.ch/NSBSubscriber/message/attachments/35355.pdf|p=21}}</ref>.
 
=== Значні затрати електроенергії на процес майнінгу ===
Створення (майнінг) біткойнівбіткоїнів вимагає використання енергоємної обчислювальної техніки. За останніми оцінками, на майнінг біткойнівбіткоїнів потрібно стільки ж енергії, скільки споживає ціла Нова Зеландія, а, можливо, й більше. У перші дні існування криптовалюти біткойнубіткоїну всі необхідні підрахунки виконувалися на звичайних персональних комп’ютерах. Але зараз майнери використовують спеціально побудовані машини, оптимізовані під особливі алгоритми біткойнубіткоїну. Вартість «видобутку» дорівнює вартості використовуваної електроенергії. Єдиний спосіб майнити з прибутком – мати доступ до найдешевшої електрики, тобто електрики, яка виробляеться за рахунок згорання дешевого вугілля на старих теплових електростанціях. Майнінг біткойнубіткоїну сьогодні сконцентрований у Китаї, який все ще сильно залежить від вугілля.<ref>{{Cite news|url=http://ruslo.info/uk/bez-rubriki-uk/majning-bitkoyinu-sprichinit-ekologichnu-katastrofu/|title=Майнінг біткоїну спричинить екологічну катастрофу ~ Русло.info|date=2017-12-23|language=uk-UA|work=Русло.info|accessdate=2017-12-25}}</ref>
 
== Bitcoin в Україні ==
В Україні справжня популярність криптовалют розпочалася у 2014 році, коли &nbsp;ентузіастами було створено громадську організацію, що має на меті поширення, розвиток та вивчення біткойнбіткоїн та інших віртуальних валют на території нашої держави&nbsp;— Bitcoin Foundation Ukraine (BFU). Приблизно в цей час також почали з'являтись перші компанії та агенції, які пропонували фізичний обмін криптовалют за готівку, а також здійснення грошових онлайн-операцій. За словами власників даних структур, фізичним особам, що досі не стикалися з такого типу транзакціями, ризиковано і технічно непросто здійснювати їх самостійно, саме тому подібного роду компанії беруть на себе роль своєрідного посередника за що і отримують оплату у вигляді певних відсотків від загальної суми транзакції&nbsp;— подібно до звичайних банків.
 
Недавно BFU спільно з кількома іноземними статистичними компаніями  провели цікаве дослідження щодо популярності та рівня використання біткойнбіткоїн в Україні. Дані вийшли дуже цікаві&nbsp;— Україна потрапила до першої десятки країн світу за використанням біткойнбіткоїн-нодів або вузлів, близько 40&nbsp;% всіх угод з використанням даної криптовалюти були укладені на біржах з українським корінням. Фахівці пояснюють цей факт тим, що Україна також в числі перших за кількістю та якістю навчання ІТ-спеціалістів.
 
Також на сьогоднішній день зацікавлення біткойнбіткоїн тільки зростає, як і зростає кількість компаній, чия робота базується на операціях з цією валютою. У великих містах навіть проводиться чимало спеціальних навчальних курсів, де вивчають нюансам роботи з даною віртуальною валютою. А в Києві навіть створили офлайн-майданчик&nbsp;— Satoshi Square Kiev, на якому крім всього іншого також проводяться аукціони біткойнівбіткоїнів.
 
Попри це, широка громадськість ще і досі мало знає про криптовалюти, в тому числі біткойнбіткоїн. Причиною цьому є той факт, що де-факто і де-юре платіжних систем, що працюють з криптовалютами, в Україні немає. Національний Банк України навіть дав свій коментар щодо використання даного типу валют&nbsp;— «…віртуальна валюта біткойнбіткоїн вважається грошовим сурогатом, який не має забезпечення реальною вартістю і не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу, оскільки це протирічить нормам українського законодавства».<ref>{{Cite web|url=http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=11879608|title=Національний Банк України|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref> За словами одного з засновників BFU, це не є правильно, адже по суті, тоді і валютного ринку в нашій державі теж немає, але це не заважає українцям купувати або продавати валюту в обмінниках.
 
Саме тому одним із стратегічних напрямів роботи BFU можна вважати розробку та впровадження нормативно-правових актів та інших регуляторних документів законодавчого характеру, які б вивели учасників ринку біткойнбіткоїн з тіні. <ref>{{Cite web|url=http://groshyki.com/bitcoin-v-ukrayini/|title=Грошики {{!}} Bitcoin в Україні|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>
 
З 19 грудня 2016 року [[Українська біржа]] запустила торгівлю ф'ючерсними контрактами на індекс Bitcoin. Спеціфікація контрактів зареєстрована в [[НКЦПФР]]. Це фактично перший регульований ринок в світі, який запропонував ф'ючерсні контракти на біткойнбіткоїн.<ref>{{Cite web|url=http://www.fin.org.ua/news/1223260|title= 19 грудня відбудеться зупуск ф'ючерсних контрактів на BRENT та BITCOIN}}</ref>
 
У 2016 році юридична компанія [[Axon Partners]] стала першою українською компанією, що внесла біткойнибіткоїни в свій статутний капітал.<ref>{{Cite web|url=http://forklog.com/ukrainskie-kompanii-nachinayut-vnosit-bitkoin-v-ustavnoj-kapital/|title=Украинские компании начинают вносить биткоин в уставной капитал {{!}} ForkLog|website=forklog.com|accessdate=2017-01-14}}</ref>
 
До кінця вересня 2017 року в Україні планується надати криптовалюті певний правовий статус. Який саме, досі невідомо<ref>{{Cite news|url=https://tokar.ua/read/19595|title=До кінця вересня Bitcoin в Україні отримає правовий статус|last=|first=|date=2017-09-04|language=uk-UA|work=[[Tokar.ua]]|accessdate=2017-09-14}}</ref>.
Рядок 218:
 
== Цікаві факти ==
* Першими мільярдерами в біткойнахбіткоїнах стали брати Вінклвосси, які купили в 2013 році біткойнівбіткоїнів на 11 млн дол по 120 дол за біткойнбіткоїн, станом на листопад 2017 року, курс виріс до 11 000 дол, таким чином вартість їхніх біткойнівбіткоїнів стала більша за 1 млрд доларів.<ref>[https://www.epravda.com.ua/news/2017/12/4/631802/ Першими біткоїн-мільярдерами стали брати, які засудили Цукерберга]</ref><ref>[https://itc.ua/news/udachno-investirovali-bratya-uinklvossyi-vlozhili-chast-otsuzhennyih-u-tsukerberga-deneg-v-bitcoin-teper-oni-milliarderyi/ Удачно инвестировали: Братья Уинклвоссы вложили часть отсуженных у Цукерберга денег в Bitcoin. Теперь они миллиардеры], 5.12.2017, Вадим Карпусь, itc.ua</ref>
* За оцінками спеціалістів [[Citibank]] Україна - четверта країна у світі за вразливістю до падіння вартості біткойнабіткоїна. Вразливість оцінено через відсоток від [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]], який складає капіталізація біткойнабіткоїна у країні, адже саме на стільки збідніють жителі країни, якщо вартість криптовалюти раптом впаде до нуля. П’ятірка найвразливіших країн: [[РФ]], [[Нова Зеландія]], [[Нігерія]], Україна, [[Кенія]]. Так, вартість всіх біткойнбіткоїн-монет в РФ складає приблизно 5% від її ВВП, для України цей показник 2.5%, а для [[США]] - всього 0.17%.<ref>https://ain.ua/2018/01/16/bitkoin-puzyr-opasniy-dlya-ukrainy Citibank: Биткоин — пузырь. Когда он лопнет, Украина пострадает больше других - ain.ua</ref>
 
== Див. також ==
Рядок 226:
* [[Криптоанархізм]]
* [[Silk Road]]
* [[Перелік форків Біткоїну|Перелік форків біткойну]]
 
== Примітки ==
Рядок 237:
* [http://bitcoinwebsites.org/ Bitcoin Websites]{{ref-en}}
* [http://dc-charts.com/chart_btc.php?cu=1 Bitcoin історична ціна]{{ref-en}}
* [https://www.coindesk.com/price/ Актуальний курс біткойнабіткоїна]{{ref-en}}
 
== Посилання ==
Рядок 243:
{{commonscat|Bitcoin}}
* «Тексти». [http://texty.org.ua/pg/article/devrand/read/29157/Nebezpechni_ideji_groshi_vypuskajut_usi_zamist_centrobanku_V_Neti_ce_vzhe_pracuje «Небезпечні ідеї»: електронні гроші, які можуть випускати усі, замість центробанку.]
* «Західна аналітична група»: [http://zgroup.com.ua/article.php?articleid=5372 Що таке біткойнбіткоїн, і чому він такий дорогий?]
* Фінанси.юа: [http://news.finance.ua/ua/~/1/2013/04/08/299964 Google: росіяни найбільше цікавляться віртуальною валютою Bitcoin]
* Forbes.ua: [http://forbes.net.ua/ua/opinions/1416303-bitkojn-taemnij-agent-privatnogo-kapitalu біткойнБіткоїн: таємний агент приватного капіталу]
 
{{Криптовалюти}}