Українська комуністична партія (боротьбистів): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
SimondR (обговорення | внесок) →Посилання: категоризація |
Wowhura (обговорення | внесок) м →Історія: виправлено одруківку |
||
Рядок 28:
З літа 1919 року партія боротьбистів мала представників у [[Рада Народних Комісарів УРСР|Раднаркомі УСРР]], зокрема, наркомом освіти був [[Олександр Шумський]]. Серед чільних представників партії також були [[Григорій Гринько]], [[Василь Еллан-Блакитний]], [[Михайло Полоз]], [[Левко Ковалів]], [[Антон Приходько]]. Після взяття Києва денікінцями, що відбулося 30 серпня 1919 року, частина керівництва партії залишилася в підпіллі. В цей час загинули члени її ЦК, українські літератори [[Василь Чумак]] та [[Гнат Михайличенко]].
У серпні та листопаді 1919 року боротьбисти зробили дві невдалі спроби вступити до [[Комуністичний Інтернаціонал|Комуністичного Інтернаціоналу]]. У грудні 1919 року УКП(б) було укладено угоду з Комуністичною партією (більшовиків) України про входження першої до Всеукраїнського Ревкому. У березні 1920 року партія боротьбистів влилася в КП(б)У шляхом індивідуального прийняття членів (з приблизно 15 тисяч до лав партії більшовиків вступило близько 4 тис.), що було організаційно оформлено рішеннями другого (шостого) з'їзду партії
Протягом 1920-х років вихідці з УКП(б) обіймали багато керівних місць у Раднаркомі УСРР і відіграли значну роль в [[українізація|українізації]], до їх числа належали [[Андрій Хвиля]], [[Панас Любченко]] та багато інших. У 1930-х роках більшість із них було репресовано.
| |||