Феодальна роздрібненість: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок) |
доповнення |
||
Рядок 3:
Феодальна роздробленість характерна для Європи після розпаду [[Каролінзька імперія|Каролінзької імперії]]. Вона продовжувалася до формування [[національна держава|національних держав]]. У Німеччині вона тривала з XIII століття до [[об'єднання Німеччини]] в XIX столітті. В Італії роздрібленість тривала до [[Рісорджименто]]. У Франції об'єднання відбулося за правління [[Людовик XI|Людовика XI]].
== Причини ==
== Київська Русь == ▼
Починаючи з [[1132]] року, [[Київська Русь]] втрачає політичну єдність і розпадається на десятки самостійних князівств і земель. В Україні найбільшими і найсильнішими стали [[Київське князівство|Київське]], [[Галицьке князівство|Галицьке]], [[Волинське князівство|Волинське]], [[Чернігівське князівство|Чернігівське]], [[Сіверське князівство|Новгород-Сіверське]] і [[Переяславське князівство|Переяславське]] князівства.▼
Удільна (феодальна) роздрібненість — процес децентралізації на Русі, послаблення влади київського князя. Настала незабаром по смерті київського князя [[Мстислав I Володимирович (Великий)|Мстислава Володимировича]] (1132), коли держава стрімко розділилася на півтора десятки земель і князівств. Була спричинена об'єктивним розвитком феодальних відносин у Давньоруській державі<ref>Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2</ref>.▼
Є 8 основних причин феодальної роздробленості:
* перетворення земельного володіння у спадкове;
Рядок 20 ⟶ 13:
* послаблення Києва як центру;
* багатоетнічний склад населення.
== Приклади ==
В історії Англії період розпаду відомий як [[гептархія]].
В історії Польщі регіоналізація або фрагментація Польщі ({{Lang-pl|rozbicie dzielnicowe}}) відноситься до періоду після смерті [[Болеслав III Кривовустий|Болеслава Кривоустого]] (1138), внаслідок якої почався розпад [[Польське королівство|Польського королівства]] на кілька незалежних князівств, об'єднаних лише [[Владислав I Локетек|Владиславом Локетком]] приблизно через два століття, на початку XIV ст.
В історії Болгарії, розпад [[Друге Болгарське царство|Другого Болгарського царства]] кінця XIV століття.
В історії Сербії Падіння сербської імперії (1371—95)
У історії Німеччини період, описаний як ''Kleinstaaterei'', тривав з ХІІІ ст. (загибель династії Гогенштауфенів і піднесення Священної Римської імперії) до 1871 року (об'єднання німецьких держав у Німецьку імперію).
В історії Франції період після падіння [[Каролінги|каролінгської династії]] і смерті [[Карл I Великий|Карла Великого]] до його об'єднання [[Людовик XI Розсудливий|Людовиком XI]].
В історії Італії період від вторгнення до Італії [[Лангобарди|лангобардів]] (який відбувся незабаром після того, як Італія була об'єднана під Візантійською імперією в результаті готичної війни) до [[Рісорджименто|об'єднання Італії]] у ХІХ ст.
▲=== Київська Русь ===
▲Починаючи з [[1132]] року, [[Київська Русь]] втрачає політичну єдність і розпадається на десятки самостійних князівств і земель. В Україні найбільшими і найсильнішими стали [[Київське князівство|Київське]], [[Галицьке князівство|Галицьке]], [[Волинське князівство|Волинське]], [[Чернігівське князівство|Чернігівське]], [[Сіверське князівство|Новгород-Сіверське]] і [[Переяславське князівство|Переяславське]] князівства. Була спричинена об'єктивним розвитком феодальних відносин у Давньоруській державі<ref>Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2</ref>.
▲Удільна (феодальна) роздрібненість — процес децентралізації на Русі, послаблення влади київського князя. Настала незабаром по смерті київського князя [[Мстислав I Володимирович (Великий)|Мстислава Володимировича]] (1132), коли держава стрімко розділилася на півтора десятки земель і князівств.
== Примітки ==
| |||