Александрійський маяк: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shkod (обговорення | внесок) вікіфікація |
|||
Рядок 19:
Місце для нового міста обиралося ретельно. Замість того, щоб заснувати його у дельті [[Ніл]]у, було обрано район, розташований за двадцять миль на [[захід]], щоб мул і бруд, принесені річкою, не засмічували міську гавань. Південна околиця міста закінчувалася [[озеро]]м [[Мареотіс]]. Після того, як був побудований канал між озером і Нілом, місто мало дві гавані: одна для руху по Нілу, інша для середземноморської морської торгівлі. Александр помер близько 323 року до н.е, і будівництво міста завершувалося [[Птолемей II Філадельф|Птолемеєм II]]. За його правління Александрія досягла багатства і процвітання.
У міру розвитку [[судноплавство|судноплавства]] й морської торгівлі все гостріше відчувалася потреба у маяку, який серед підводних скель і мілин вказував би суднам безпечний шлях в Александрійську гавань. Тому у 290 році до н. е. на східному краї острова Фарос, що лежав у морі на відстані 7 стадій (1290 м), правитель [[Єгипет|Єгипту]] [[Птолемей I Сотер|Птолемей]] наказав побудувати величезний маяк. Творцем цього шедевру інженерного та архітектурного мистецтва вважається [[Сострат Кнідський]]. Роботи тривали трохи більше 20 років, і в підсумку Александрійський маяк став першою в світі будовою подібного типу і найвищою будівлею античного світу, крім [[Піраміди Гізи|пірамід Гізи]]. Cистема сигнальних вогнів на маяку з'явилася лише в I столітті до н. е.
Цей маяк був і фортецею-форпостом Александрії, і пунктом спостереження, оскільки з його верхівки спостерігали за флотом ворогів, який наближався до міста. На башті розміщувалися технічні пристрої: [[флюгер]]и, [[годинник]]и, [[Астрономічні інструменти|астрономічні прилади]] та ін. Сострат Кнідський задля увіковічнення самого себе, порушив указ Птолемея: на підставі маяка написав: «Сострат, син Декстифона з Книду, присвятив богам-рятівникам заради мореплавців». Напис він прикрив шаром штукатурки, на якій вирізав ім'я [[Птолемей I Сотер|Птолемея Сотера]]. Сострат сподівався, що в майбутньому, після його смерті, коли штукатурка обвалиться, всі знатимуть, хто насправді збудував маяк.
Рядок 36:
== Вплив ==
Зв'язок назви маяка з його з функцією виявився настільки міцним, що слово «Фарос» ({{lang-el|Φάρος}}) стало коренем слова «маяк» у
Припускають, що від {{lang-el|Φάρος}} походить і рідковживане українське слово «парус» («[[Світловий промінь|промінь]]»)<ref>{{СУМ-11|Парус}}</ref><ref>{{ЕСУМ4}}</ref>.
Рядок 48:
* Peter A. Clayton, Martin Price. [http://books.google.com/books?id=vGhbJzigPBwC&lpg=PA130&dq=The%20Seventy%20Wonders%20of%20the%20Ancient%20World&hl=ru&pg=PP1#v=onepage&q&f=false The seven wonders of the ancient world.] — Routledge, 1988. — 178 с. — ISBN 0-415-05036-7
* The Seventy Wonders of the Ancient World. The Great Monuments and How They Were Built. — М: Издательство Астрель, 2004. — 304 с. — ISBN 5-271-10388-9
* Все о чудесах света. Атлас-справочник. Сн.-Петербург, «Кристалл», 2007
== Примітки ==
| |||