Голова земної кулі: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 29:
А. Мозжухін, у свою чергу, став ініціатором створення символіки Голів земної кулі — Прапора Голів земної кулі та Нагрудного знака Голови земної кулі<ref name=":2" />. Прапор Голів виготовлений за описом Велимира Хлєбникова — червона блискавка на блакитному полотнищі. Нагрудний знак — зірка з титану, зварена спеціальним зварюванням в [[Інститут електрозварювання імені Євгена Патона НАН України|Інституті ім. Патона НАН України]]. Після трагічної загибелі Вишеславського, поета під схиленим Прапором Голови земної кулі проводили в останню путь від [[Будинок письменників|Будинку письменників]] (Київ) на [[Байкове кладовище]]. Спадкоємець Вишеславського Юрій Каплан під цим Прапором проводив творчі заходи та літературні фестивалі Всеукраїнського творчого союзу «<nowiki/>[[Конгрес літераторів України|Конгрес літераторів України»]]. Також Юрія Каплана, після його трагічної загибелі, провели в останню путь під цим Прапором з траурними стрічками.
У 2014 році, до 100-річчя від дня народження Леоніда Вишеславського, Анатолій Мозжухін (виходячи з заповіту Вишеславського «...з надією, що таких прапороносців буде багато й вони допоможуть Головам виконати їхню історичну місію») удостоїв звання «Прапороносець Голів земної кулі» 13 літераторів, вручивши їм Посвідчення й настільні копії Прапора Голови земної кулі<ref name=":2">{{Cite book|title=Столетие легенды: к 100-летию Общества Председателей земного шара|last=Мозжухин|first=Анатолий Александрович|year=2016|publisher=Друкарский двор О. Федорова|location=Киев|pages=|language=рос.|isbn=ISBN 978-617-7380-45-9}}</ref>, а у 2017 році — ще 5 літераторів<ref>{{Cite web|url=http://literator.in.ua|title=Пополнилась когорта Знаменосцев Председателей Земного шара. Всемирно известные писатели в рядах Общества Председателей Земного шара|last=|first=|date=|website=Сайт ім. Юрія Каплана/Літератор|publisher=|language=рос.|accessdate=}} {{не АД}}</ref>, довівши загальну кількість «Прапороносців» (не рахуючи Мозжухіна) до 18:
# Ковальский Юрій Владиславович (Київ)
| |||