Відмінності між версіями «Роман Мстиславич»

м
м
 
== Біографія ==
Роман Мстиславич був сином великого київського князя [[Мстислав II Ізяславич|Мстислава II Ізяславича]] та його дружини [[Агнешка Болеславна|Агнешки]] — дочки польського князя [[Болеслав III Кривоустий|Болеслава III Кривоустого]].
 
Між [[1168]] та [[1169]] роками правив у [[Новгородська земля|Новгородському князівстві]]. Після смерті Мстислава II Ізяславовича [[Волинське князівство|волинські землі]] були поділені між його синами: Роман одержав [[Володимир-Волинський]], Всеволод — [[Белз]], Святослав — [[Червен]], Володимир — [[Берестя]]. Незабаром, завдяки своїм особистим якостям, Роману вдалося добитися домінантного впливу в усіх волинських землях. По смерті останнього галицького князя з династії [[Ростиславичі]]в — [[Володимир Ярославич (князь галицький)|Володимира]], сина [[Ярослав Осмомисл|Ярослава Осмомисла]], — приєднав [[Галицьке князівство]] до [[волинське князівство|Волинського]] ([[1199]]), створивши [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинську державу]]. Здібний політик і добрий полководець, жорстоко приборкавши непокірних бояр, мав підтримку у міщанства. У двох походах [[1201]]-[[1202]] і [[1203]]-[[1204]] років його війська розбили [[половці]]в і визволили чимало бранців. Вершиною його успіхів було взяття [[Київ|Києва]] та включення його у сферу своїх впливів. У зовнішній політиці Роман Мстиславович підтримував тісний союз із [[Візантія|Візантією]] та [[Угорщина|Угорщиною]], мав тісні зв'язки з Римським Папою [[Інокентій III|Інокентієм ІІІ]], перемагав неспокійних сусідів — [[половці]]в і литовські племена, втрутився в справи німецьких князів, через свою другу дружину [[Єфросинія-Анна|Єфросинію-Анну]] був споріднений з імператором Священої римської імперії [[Філіп Швабський|Філіпом Швабським]], який був одружений з сестрою Єфросинії — Іриною Ангеліною.