Відмінності між версіями «Слов'яносербський район»

нема опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
 
== Населення ==
Станом на [[1 січня]] [[2006]] року наявне населення району становило 58 371 особу, або 2,2 % від населення області, у тому числі:
* міського — 10,600 тис. осіб;
* сільського — 20,876 тис. осіб;
* селищного — 26,895 тис. осіб
 
За даними [[Перепис населення України 2001|перепису 2001 року]] населення району становило 61 834 особи, з них 38,94&nbsp;% зазначили рідною [[Українська мова|українську мову]], 60,4&nbsp;%&nbsp;— [[Російська мова|російську]], а 0,66&nbsp;%&nbsp;— іншу<ref>[http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua]</ref>.
 
Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:<ref>Дністрянський М.&nbsp;С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465.</ref>
* [[українці]]&nbsp;— 65&nbsp;%;
* [[росіяни]]&nbsp;— 32,8&nbsp;%;
* [[білоруси]]&nbsp;— 0,7&nbsp;%
* інші національності&nbsp;— 1,5&nbsp;%
 
Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %<ref>[http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_044&ti=19A050501_02_044.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE,%20%CB%F3%E3%E0%ED%F1%FC%EA%E0%20%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC%20%281,2,3,4%29&path=../Database/Census/05/01/&lang=1&multilang=uk Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Луганська область.]</ref>
 
== Економіка ==
Близькість району до промислових центрів&nbsp;— міст [[Луганськ]], [[Алчевськ]], [[Стаханов]], [[Кіровськ (місто)|Кіровськ]], [[Брянка]] та географічне положення створюють умови для формування економіки району. В її структурі виробництво промислової продукції становить 60&nbsp;%, сільськогосподарська&nbsp;— 40&nbsp;%.
 
Основна галузь&nbsp;— вугільна промисловість, яка представлена шахтою&nbsp;— «Черкаська», вуглезбагачувальною фабрикою ДП ГЗФ «Слов'яносербська» та ДВАТ «Лотиківський ремонтно-механічний завод».
 
Підприємства вугільної промисловості мають великі потужності, які використовуються лише на 20-30&nbsp;%, і можуть бути об'єктами для залучення інвестицій та нарощування виробництва продукції. Металообробну галузь представляє завод по виготовленню сталевих труб і металопрокату&nbsp;— ТОВ «Металіон», також він має резерв складських приміщень, залізничних під'їзних шляхів, лінію з виробництва сталевих труб.
 
У м. [[Зимогір'я]] на близькій відстані від родовищ сировини розміщені виробничі потужності з виробництва цегли керамічної&nbsp;— СП «Цегельний завод». Підприємство ДП «Зимогорянка» спеціалізується на випуску швейних текстильних та трикотажних виробів.
Невичерпна сила народної творчості населення сучасної Слов'яносербії. Культурне, духовне зростання, його забезпечують 23 клубні установи, 1 дитяча музична школа з 6 філіалами, 29 бібліотек, [[Бібліотечний фонд|Фонд літератури]] нараховує 794.5 тис. одиниць. Працює 126 колективів художньої самодіяльності, серед яких 6 мають звання «народних», із них 3 «зразково-показових». Близько 10 років функціонує [[Слов'яносербський краєзнавчий музей|районний історико-краєзнавчий музей]], 5 музеїв на громадських засадах.
 
У населених пунктах району споруджено 100 пам'яток та пам'ятних знаків історії, культури, архітектури. З них археологічних&nbsp;— 52, історичних&nbsp;— 40, монументального мистецтва&nbsp;— 6 та 1 пам'ятка будівництва та архітектури (будинок Родаківського залізничного вокзалу). У [[Трьохізбенка|с. Трьохізбенка]] в 1999 році відкритий пам'ятник ватажку козацько-селянського повстання 1707–17091707—1709 років [[Булавін Кіндрат Панасович|Кіндрату Булавіну]]. У 2003 році відкритий монумент дружби слов'янських народів «Немає уз святіших за братерство» з нагоди 250-річчя Слов'яносербії.
 
До пам'яток культури та архітектури також віднесені залізничний вокзал в с. Фрунзе, 1910 рік, та садибний будинок в с. Весела Гора, 18 вік, Покровська церква в с. Трьохізбенка, 1907 рік. 7 архітектурних пам'яток занесено до державного реєстру.
4878

редагувань