Голова земної кулі: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Уточнення за рекомендаціями користувача Piznajko |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 19:
Після смерті Хлєбникова його ідея стала літературознавчим фактом. Але придумане їм звання не було забуто, хоча й перетерпіло видозміну, ставши свого роду елементом своєрідної літературної гри й передаючись переважно «з рук у руки». Російська діячка Сінякова-Уречина Марія Михайлівна, на початку 1980-х років у Москві обрала Головами ряд молодих петербурзьких художників і мистецтвознавців, що об'єдналися під ім'ям «Нові художники», у число яких входили: Новиков Тимур Петрович та Сергій Бугаєв-Африка. За посередництвом М. М. Сіняковой-Уречиной були також обрані в число Голів земної кулі поети: Сергій Юрійович Черепанов (нар. 1955) та Олександр Аркадійович Верхман (нар. 1937).
Спадкоємцем Хлєбникова після його смерті став [[Пєтніков Григорій Миколайович|Григорій Пєтніков]] (1894-1971), який був одночасно
Ще одним з Голів — «Велимиром ІІ в Державі Часу», — вважав себе Туфанов Олександр Васильович. Щоправда, у гучний титул він вніс уточнення: «Голова земної кулі Зауму».
Рядок 53:
=== XX сторіччя ===
* [[Велимир Хлєбников]]<ref name="den_holovy"/>
* [[Петніков Григорій Миколайович|Григорій Пєтніков]]. Обраний одночасно
* [[Вишеславський Леонід Миколайович|Леонід Вишеславський]] (з 1963 року по 2002)<ref name="den_holovy">{{Cite web|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/osobistist/leonid-visheslavskiy-ya-ostanniy-pismennik-u-pismennickomu-budinku|title=Леонід Вишеславський: «Я останній письменник у письменницькому будинку...»|last=|first=|date=12 вересня 1998|website=День|publisher=|language=|accessdate=|}}</ref>. Отримав звання від Г. Пєтникова.
| |||