Стародавня Греція: відмінності між версіями

Найвиднішими представниками цієї школи були [[Анаксимандр]], який дав перше формулювання збереження матерії; [[Анаксімен]], згідно із вченням якого все суще відбувається з першоматерії — [[повітря]] — і зворотно в неї повертається; [[Демокрит]], що відстоював [[атом]]істичну («атомос» — неподільний) концепцію будови світу. У становленні [[діалектика|діалектики]] величезну роль відіграв [[Геракліт]], у постановці і глибокій розробці соціально-етичних проблем — [[Сократ]]. Його учень [[Платон]] став основоположником філософської школи об'єктивного [[ідеалізм]]у, одним з найбільших філософів всіх часів.

 

 

[[Аристотель]] — найзнаменитіший з енциклопедичних розумів в історії людства, в своєму вченні спробував з'єднати сильні сторони поглядів [[Демокрит]]а і [[Платон]]а, здійснив величезний вплив на філософські напрями [[Середньовіччя]] і [[Новий час|Нового часу]]. Відмінною рисою філософських творів [[еллінізм|елліністичного часу]], коли розірвався досить замкнений світ грецьких полісів, є посилення уваги до окремої людини і його проблем. Філософія [[Епікур]]а свою задачу вбачала у звільненні людини від страху перед смертю і долею, він заперечував втручання богів у життя природи і людини, доводив матеріальність душі. Життєвим ідеалом філософської школи [[стоїцизм]]у були незворушність і спокій, які повинна зберігати людина на противагу світу, що змінюється. Основною чеснотою стоїки вважали розуміння (тобто знання того, що є добро і зло), мужність і справедливість.