Цеховик: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Alfashturm (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Alfashturm (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Цехови́к'''&nbsp;— підпільний підприємець в [[СРСР]] в період до кінця 1980-х років. Це економічна самодіяльність, у тому числі і виробництво на державних та кооперативних підприємствах в промислових умовах товарів народного споживання з метою продажу.<ref>С. Б Чернышев. Россия как предмет, - Аргус, 1995 (стор.: 182)</ref> Назва утворилася через те, що зазвичай такі виробництва були закамуфльовані під цехи[[цех]]и будь-яких державних підприємств і установ, громадських організацій, [[колгосп]]ів.<ref>Согласие. - Ред.-издательский комплекс "Милосердие", 1989 (Стор.: 12)</ref> Дрібніші цеховики частіше виготовляли речі для ринку, іноді на замовлення.<ref>Сіверянський літопис, Випуски 4-6 Чернігівське обласне об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Т.Г. Шевченка, 2007 (стор.: 78)</ref> "Цеховиків" інколи притягували до кримінальної відповідальності, хоча частіше просто не звертали на них ніякої уваги, — але згодом, до початку вісімдесятих років, коли [[корупція]] і [[хабарництво]] охопили багато галузей, "цеховики" немов відродилися вдруге.<ref>[http://vtoraya-literatura.com/pdf/strana_i_mir_1987_4_text.pdf Лиханов В. Клан] [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%B8_%D0%BC%D0%B8%D1%80_(%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB) / Страна и мир], ежемесячный общественно-политический и культурно-философский журнал. — Мюнхен, (рос.яз), Випуски 37-42, 1987 (стор.: 46)</ref>
 
Феномен підпільності полягав у тому, що за [[Командна економіка|планової економіки]] офіційно було неможливо ні організувати підприємство, ні дістати сировину, ні продавати вироблену продукцію. Тому цеховики знайшли вихід&nbsp;— офіційна державна структура виробляла підпільну продукцію, а неофіційна тіньова структура цю продукцію продавала. Або навпаки&nbsp;— продукція, вироблена тіньовою структурою, збувалася через державні торговельні організації. Варіант, при якому все було цілком нелегальним, був менш поширений, бо його було складніше здійснити на практиці й він занадто легко виявлявся органами ''Відділом по боротьбі з розкраданнями соціалістичної власності'' ([[ОБХСС]]).