Коледж геологорозвідувальних технологій: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 75:
Географія місць знаходження кам'яного матеріалу досить широка; в експозиції музею виставлені зразки практично із усіх континентів: з Європи, Азії, Африки, Північної та Південної Америки і навіть з Антарктиди.
 
За станом на 1.01.2005 року у фондах музею нараховуєтьсянараховувалося близько 3200 зразків мінералів, гірських порід, руд і скам'янілостей. Більше ніж 2000 зразків з них виставлені для огляду в експозиційному залі, решта знаходиться у сховищах музею.
 
Експозиційний зал (умовно) розділений на 3 сектори: Західний, Східний і Північний.
 
Рядок 93 ⟶ 94:
Цікава екскурсійна робота. Щорічно члени гуртка здійснюють маршрути в районах Нових і Старих Петрівців — з метою пошуків бурштину, відвідують кар'єри Плесецького і Пенізевичського родовищ — для ознайомлення з унікальним комплексом магматичних порід Українського кристалічного щита, займаються шліхуванням річкових відкладів річок Кам'янка, Унава, Ірша — для виявлення скупчень цінних мінералів: ільменіту, титаномагнетиту, гранату та ін.
 
Особливою популярністю користується багатоденна поїздка гуртківців вдо «кам'янеяного серцесерця» України&nbsp;— селища [[Хорошів (смт)|Хорошів]] <ref>До 1916 року — Володарськ-Волинський</ref>, якийщо славиться знахідками гігантських кристалів гірського кришталю, топазу, берилу, а також великими запасами «синьоокого» каміння лабрадориту.
 
Історичною стала експедиція студентів КГРТ вдо ТаджикистанТаджикистану іта ТуркменистанТуркменистану, під час якої гуртківцям довелосявдалося ознайомитися з результатами робіт памірських геологів, відвідати унікальну знахідку слідів динозаврів Ходжа-Пиль-Ата, зібрати багату колекцію кристалів сірки ій гіпсу (Гурдакське родовище), целестину (Арикське родовище), а також спуститисяпобувати в однуодній з численних карстових печер Карлюка.
 
Реальний підсумок поїздки&nbsp;— два ящики іззі зразками мінералів, руд та окамскам'янілостей, які вдостатньою достатній мірімірою розкривають своєрідність геологічної будови та історіюісторії розвитку середньоазіатського регіону; різноманітний ілюстрованийілюстративний матеріал&nbsp;— сотні фотокарток, кіно-фрагментів, відеофільмів про відвідування карстової печери, географічні та геологічні карти регіону, а також різноманітна науково-популярна література, якащо присвячена історії геологічних досліджень та корисним копалинам [[Таджикистан]]у і [[Туркменістан]]у.
 
Доставлені гуртківцями зразки не лежать мертвим грумомкапіталом ву сховищах технікуму. Нині вони використовуються студентами при проведенні лабораторних та практичних занять ву кабінетах загальної геології, мінералогії та корисних копалин, кращі&nbsp;— поповнили експозицію музею технікуму, унікальні&nbsp;— подаровані Національному гірничому університету (м. ДніпропетровськДніпро) та геологічному факультетуфакультетові Київського національного університету.
 
Одним із найважливіших є проведення виставок каменю в технікумі. Перша виставка була проведенавідбулася у листопаді 2001 року напередодні Міжнародного дня студентів під назвою «Трофеї XXI століття». У виставцівиставках беруть участь всі кабінети і лабораторії геологічного циклу; геологічний музей&nbsp;— її стрижень. Запрошуються гості: Геологічний музей Київського національного університету, колекціонери-любителі каменю, школяришколярі Києва та Київської області, що серйозно захоплюються зборомзбиранням мінералів, руд і скам'янілостей.
 
Надаючи важливого значення інформаційному аспекту в своїй роботі, члени гуртка беруть дуже важливу участь у випуску великоформатної газети «Геологічна зміна».