Кубанська Народна Республіка: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 215:
Уряд кубанського краю у вигнанні пробував створити умови для визволення країни. У цьому напрямку активізувалася робота з дипломатичного вигнання. Так, [[7 серпня]] [[1920]] р. у [[Варшава|Варшаві]] було підписано [[Українсько-кубанський договір]] з [[УНР]]. У договорі уряди обох країн зобов’язалися щодо взаємної підтримки у військових, політичних, господарських і фінансових справах задля виборювання державної незалежності; відмовилися заключати будь-які договори чи конвенції з іншими державами, які б суперечили інтересам обох сторін; виявили намір заключити між собою морську конвенцію а також договори, які б регулювали господарські та фінансові стосунки між обома республіками<ref>[http://history.org.ua/JournALL/revol/revol_2013_9/20.pdf З документів дипломатії Української Народної Республіки 1920–1921 рр.: Договір між УНР і Кубанським Краєм та ідея Союзу Причорноморських Держав / О. Павлишин // Проблеми вивчення історії Української революції 1917-1921 років. - 2013. - Вип. 9. - С. 384-398.]</ref>.
=== Кубанська повстанська армія ===
У 1920—1925 рр. на Кубані існував спорадичний повстанський рух під гаслами колишньої республіки, відомий під загальною назвою Кубанська повстанська армія<ref>http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU1&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Kubanske_Kozatske_Viysko</ref>. Ідеологом руху був сотник [[Пилюк Мусій Прокопович|Мусій Пилюк]], відомими діячами — Чорний, Дрофа, Сідельник, [[Рябокінь Василь Федорович|В. Рябокінь]]. Повстання було придушено більшовиками. У 1940 рр. на Кубані діяли окремі групи [[УПА]], які взяли собі назву [[Козача повстанська армія]] у знак спадкоємства з попереднім рухом.
== Керівники Кубанської Народної Республіки ==
| |||