Басмацтво: відмінності між версіями

{{Історія Туркменістану}}

 

 

Басмацтво було спрямоване проти поневолення середньоазіатських республік [[Радянська Росія|Радянською Росією]], повалення влади Рад і відновлення національної державності в цих регіонах. Воно набуло великої популярності серед широких верств населення, яке пильно стежило за діями комуністів на попередньо захоплених ними територіях і за рівнем життя там. Басмачі вели партизанську війну проти радянських окупаційних військ, знищували колгоспи та видавали листівки і газети, що спростовували радянську пропаганду і закликали до боротьби з окупантами рідної землі. У [[1920]]–[[1923]] роках основні басмацькі загони були розгромлені частинами [[Червона Армія|Червоної Армії]] та загонами комуністів і найманців з місцевого населення. Рештки басмачів втекли за кордон (в [[Афганістан]], [[Іран]]), звідки робили спроби підірвати радянську владу на щойно окупованих нею територіях. Заходи окупантів щодо викорінення національної свідомості, репресії непокірних, диверсійні дії та активна пропаганда антиповстанських ідей спрямована на основну силу басмацтва — [[дехканин|дехкан]] (селян), призвели до остаточної ліквідації басмацтва.

* [[Рахмонберді Мадазімов]] - засновник і організатор театрального руху у [[Киргизстан]]і. На своєму возі він разом з [[реквізит]]ом театру, непомітно ховаючи, перевозив червоним окупантам зброю та боєприпаси.

 

 

 

# {{УРЕ}}

# ''Турсунов Х.'' Восстание 1916 года в Средней Азии и Казахстане. Ташкент, 1962. {{ref-ru}}

# ''Лунин Б. В.'' Басмачество. Ташкент, 1984. {{ref-ru}}

 

<!-- # Marco Buttino: Ethnicité et politique dans la guerre civile: à propos du «basmačestvo» au Fergana; in: Cahiers du monde russe et sovietique 38 (1997), Hefte 1–2