Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
У вересні [[1831]] року повітове дворянство відрядило Гребінку у званні обер-офіцера у 8-й резервний Малоросійський полк, сформований для придушення польського повстання, але полк з [[Пирятин]]а не вийшов, і у вересні, після поразки повстанців у [[Варшава|Варшаві]], Гребінка вийшов у відставку.
 
1834 року Гребінка переїхав до [[Петербург]]а, працював чиновником, а з 1838 року став викладати російську словесність у військових училищах. Восени вийшла його збірка «''Малороссийские приказки''», до неї входили переважно байки, а також кілька ліричних віршів, які вже були виразно романтичні за стилем. [[1836]] року вийшов переклад поеми [[Пушкін Олександр Сергійович|Пушкіна]] «''Полтава''» українською мовою. Поруч із творами рідною мовою Гребінка багато пише російською. Це була єдина можливість утвердитися в петербурзькому літературному середовищі. Романтичні вірші поета відразу набули неабиякого розголосу. Його "«Очи черные..."черные…» та "«Помню, я еще молодушкой была..."была…» стали російськими народними романсами.
 
У червні 1835 року [[Сошенко Іван Максимович|Іван Сошенко]] познайомив Гребінку з [[Шевченко Тарас Григорович|Тарасом Шевченком]].
 
== Твори ==
[[Файл:Grebinka Zapysky studenta.pdf|міні|100пкс|«Записки студента; Путевые записки зайца». повний текст   (Спб., 1900)]]
* Будяк та коноплиночка
* Ведмежий суд