Український правопис: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Lanamy (обговорення | внесок) Мітка: редагування коду 2017 |
Lanamy (обговорення | внесок) Мітка: редагування коду 2017 |
||
Рядок 295:
[[23 липня]] [[1925]] року [[Рада народних комісарів УРСР|Рада Народніх Комісарів УСРР]] постановила організувати Державну Комісію для впорядкування українського правопису (Державна Правописна Комісія). До неї увійшло понад 20 науковців з УСРР, які висловили бажання запросити також представників Західної України: [[Смаль-Стоцький Степан Йосипович|Степана Смаль-Стоцького]], [[Гнатюк Володимир Михайлович|Володимира Гнатюка]] та [[Сімович Василь Іванович|Василя Сімовича]].
Після майже річної праці у квітні [[1926]] р. «Проєкт українського правопису» надруковано для ознайомлення широких кіл суспільства. Після кількох місяців обговорення та розгляду проекту на Всеукраїнській Правописній конференції (26.V — 6. VI 1927 р., Харків), правопис ухвалили згідно з постановою [[Рада народних комісарів УРСР|РНК]] із [[6 вересня]] [[1928]] р. Він увійшов до історії як «харківський» або «[[Харківський правопис|скрипниківський правопис]]» — від місця створення чи прізвища тодішнього народнього комісара освіти [[Скрипник Микола|Миколи Скрипника]].
1929 року [[Голоскевич Григорій Костянтинович|Григорій Голоскевич]] видав «Український правописний словник» (близько 40 тис. слів, погоджений із повним правописом, що виробила Державна Правописна Комісія й затвердив Народній Комісар Освіти (6.ІХ.1928 р.)<ref>.[http://www.r2u.org.ua/data/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%281929%29.pdf Голоскевич Григорій. ''Правописний словник''] (за нормами Українського правопису Всеукраїнської Академії Наук, Харків, 1929 р.)</ref>
Рядок 303:
Ще деякі незначні зміни прийнято в редакції правопису [[1946]] року й у 1959 (вийшла друком наступного року). Вона була повязана з документом ''«Правила русской орфографии и пунктуации»'', який вийшов у [[1956]] р. Від 1960 аж до [[1990]] р. офіційною була саме редакція 1960 року.
Після початку ''«[[Перебудова|перебудови]]»'' питання удосконалення українського правопису знову стало актуальним — редагування правописного кодексу розпочала Орфографічна комісія при ЛММ АН УРСР. Проект обговорювали й у новоствореному [[Товариство української мови імені Тараса Шевченка|Товаристві української мови ім. Т. Шевченка]] (головою якого був [[Дмитро Павличко]]). Новий варіант затверджено [[14 листопада]] [[1989]], а опубліковано в [[1990]] році. Головними досягненнями стало відновлення букви '''[[ґ]]''' та [[Кличний відмінок|кличного відмінка]] (за радянських часів він був необов'язковим і називався ''клична форма'').
Під час I Міжнародного конгресу україністів (27.VIII — 3.IX 1991) було прийнято постанову про потребу вироблення єдиного сучасного правопису для українців, що проживають в [[Україна|Україні]], так і в [[Діаспора|діаспорі]], котрий мав би опиратися на весь історичний досвід [[Українська мова|української мови]].
| |||