'''Елліністичний період''', або '''Еллінізм''' — етап в історії країн Східного [[Середземномор'я]] з часу походів [[Александр Македонський|АлександраОлександра Македонського]] ([[330-ті до н. е.|334]]-[[320-ті до н. е.|323]] до н. е.) до завоювання цих країн [[Стародавній Рим|Римом]], що завершився [[30 до н. е.|30 року до н. е.]] підпорядкуванням [[Елліністичний Єгипет|Єгипту]]. Термін «еллінізм» введений в [[Історіографія|історіографію]] в [[1830-ті|1830-х]] німецьким істориком [[Іоганн Густав Дройзен|І. Г. Дройзеном]]. Історики різних напрямків трактують його по-різному. Одні висувають на перший план взаємовплив грецької та місцевих, переважно східних, культур, розширюючи іноді хронологічні рамки етапу еллінізму до початку [[Середньовіччя]]. Інші акцентують увагу на взаємодії соціально-політичних структур, підкреслюють провідну роль греко-македонян, модернізують економічні відносини.
== Виникнення елліністичних держав ==
До [[323 до н. е.]] держава [[Александр Македонський|АлександраОлександра Македонського]] охоплювала [[балкани|Балканський півострів]], острова [[Егейське море|Егейського моря]], [[Елліністичний Єгипет|Єгипет]], передню Азію, південні райони [[Середня Азія|Середньої Азії]], частину [[Центральна Азія|Центральної Азії]], аж до нижньої течії [[Інд]]а. Найважливішою політичною силою держави Александра була армія, яка і визначила форму [[Державний лад|державного устрою]] після його смерті. В результаті нетривалої боротьби між піхотою та гетайрами (елітна [[кіннота]]) було досягнуто угоду, за якою держава зберігалася як єдине ціле, а спадкоємцями були проголошені [[Філіпп III Аррідей]], побічний син [[Філіпп II Македонський|Філіппа II Македонського]] і очікувана дружиною Александра [[Роксана|Роксаною]] дитина.
Фактично ж влада опинилася в руках невеликої групи знатних македонян, що займали при Александрі вищі військові і придворні посади. Регентом при слабоумному Філіппі III Аррідеї та Александрі IV (синові Роксани) фактично став [[Пердікка (діадох)|Пердікка]], управління [[Стародавня Греція|Грецією]] і [[Стародавня Македонія|Македонією]] було залишено за [[Антипатр]]ом і [[Кратер (діадох)|Кратером]], [[Фракія]] була передана [[Лісімах]]у. У Малій Азії найвпливовіше положення займав [[Антигон I Одноокий]] — [[сатрап]] [[Фригія|Фригії]], [[Лікія|Лікії]] і [[Памфілія|Памфілії]]. Єгипет був переданий в управління [[Птолемей I Сотер|Птолемею Лагу]]. Важливі командні пости зайняли [[Селевк І Нікатор]] і [[Кассандр (цар Македонії)|Кассандра]] (син [[Антипатр]]а).
