Вікіпедія

Лешко II Чорний: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Shmurak (обговорення | внесок)
23 873 редагування
Скасування редагування № 19187182 користувача 95.132.65.118 (обговорення)
Мітка: Скасування
Рядок 1:
{{Правитель:Король
| ім'я = ЛешкоЛешек II Чорний
| титулатура =
| титул = [[Королі й князі Польщі|Князь Польщі]]
Рядок 23:
}}
 
'''ЛешкоЛешек II Чорний''' ({{lang-pl|Leszek Czarny}}; *бл. [[1241]] — †[[30 вересня]] [[1288]]) — верховний польський князь у [[1279]]—[[1288]] роках. Своє прізвисько отримав за своє чорне волосся.
 
== Життєпис ==
Рядок 30:
Походив з династії П'ястів. Був старшим сином князя Казимира Куявського і Констанци Вроцлавської (доньки [[Генрік II Побожний|Генріка II Побожного]]). У 1257 році його мати померла, і батько вдруге одружився на Єфросинії, доньки Казимира I Опольського. Мачуха не злюбила Лешека й його брата Земомисла і начебто навіть намагалася їх отруїти, хоча цей факт не доведений. 1260 році брав участь у війні проти Богемії на боці Угорщини.
 
У 1261 році ЛешкоЛешек підняв заколот проти батька і мачухи, побоюючись, що його можуть позбавити спадщини. Заколот не вдався, але при допомозі Болеслава V, [[Земовит І|Земовита I Мазовецький]] і Болеслава Великопольського, Лешек отримав у спадок Серадзське князівство, яке було одним з найменш населених у Польщі. Вкладаючи кошти в розвиток міст Нова-Бжежніца, Лютомерськ, Вольбуж, Радомско і тісно співпрацюючи з католицькою церквою, Лєшеку вдалося залучити велику кількість переселенців.
 
У 1267 році після смерті батька ЛешкоЛешек приєднав Ленчицьку землю. Водночас уклав союз з верховним князем [[Болеслав V Сором'язливий|Болеславом V Сором'язливим]]. У 1265 році достанній оголосив Лешека Чорного своїм спадкоємцем. Відомий своєю безкомпромісністю у відносинах з серадзькою знаттю, Лешек не вдовольняв малопольську шляхту. У 1271—1273 роках разом з Болеславом V брав участь у походах проти Богемії та її союзників Генріха Вроцлавського і Владислава Опольського.
 
Супротивники Лешека вирішили закликати опольського князя Владислава Опольського. Останній 1273 року рушив на Краків, але зазнав поразки під Богуціном. Того ж року мешканці Іновроцлава повалили князя Болеслава Благочестивого, покликавши замість нього Лешека. Він правил Іновроцлавом п'ять років, поки на сеймі 1278 року за посередництва [[Пшемисл II|Пшемисла II]] не повернув місто Земомислу (брату Лешека), першому володарю міста. 1274 року Владислав Опольський визнав угоду Лешека Чорного з Болеславом Сором'язливим.
 
=== Верховний князь ===
Після смерті у 1279 році Болеслава V, ЛешкоЛешек зайняв стає новим верховним князем, приєднавши Малу Польщу і Сандомирське князівство. Для цього йому довелося пройти формальну процедуру обрання.
 
У лютому 1280 року до Польщі вдерся [[Лев Данилович]], князь Галицький, до війська якого входили литовські й татарські загони. Вони намагалися повалити Лешека II й посадити на трон Болеслава II Мазовецького. Галичани захопили Люблін, форсували Віслу і взяли в облогу Сандомир. Втім залога міста чинила спротив, чим дала час Лєшеку II зібратися з силами. Він завдав поразку Леву Галицькому під Гожліцами, а потім у відповідному набігу розграбував околиці Львова. 1281 року Лешек Чорний напав на Вроцлав, яка не зумів захопити це місто.
 
1282 року на Люблін напали ятвяги і спустошили його околиці. ЛешкоЛешек II відправився за ними навздогін, переміг їх у запеклій битві. 1283 року литовці організували новий набіг, але в битві під Ровіню війська верховного князя Польщі здобули перемогу.
 
Водночас внутрішнє становища Лешека II було хитким через постійні конфлікти з місцевою знаттю. Найгірше були відносини з краківським єпископом Павлом Пшеманковим через відмову розширити його привілеї та удовою Болеслава Сором'язливого через небажання Лешека II віддавати заповідану Болеславом важливу Сондецьку землю. У 1282 або 1283 році Лешек полонив єпископа, але за наполяганням решти духовенства незабаром був змушений відпустити, заплатити штраф у 3 тис. срібних монет і визнати оспорювані привілеї.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Лешко_II_Чорний