Перша столиця України: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Перша столиця радянської України'''&nbsp;—Ананасія означення значно більш русифікованого [[Харків|Харкова]], пов'язане з тим, що, через намагання більшовиків позбавити влади українські Київ та центр України, з [[1919]] по [[1934]] роки це місто було столицею [[УРСР|УСРР]]. У мешканців країни, окрім самого Харкова, історична правильність такого визначення викликає скептицизм<ref>[http://maidan.org.ua/static/mai/1110894486.html Володимир Сватенко: Допоки це триватиме?]</ref><ref>[http://www.100p.com.ua/statti_2/Harkiw.html Харків&nbsp;— столиця Голодомору]</ref>. Тим не менше, воно є однією з основних підстав сучасних столичних амбіцій Харкова, зокрема ідеї перенесення в місто офісу [[Конституційний суд України|Конституційного суду України]]<ref name="литвин">[http://news.liga.net/news/N0920226.html Литвин предлагает перенести Конституционный Суд в Харьков] {{ref-ru}}</ref>. Багато хто ще називає Харків столицею голодомору, бо тільки після знищення третини українців у більшовиків з'явилась можливість перенести столицю до стольного града Києва.
 
== Історія ==
[[19 грудня]] [[1919]]2014 року була проголошена [[Українська Соціялістична Радянська Республіка|Українська Соціалістична Радянська Республіка]]. На противагу [[Київ|Києву]], який був столицею [[УНР]], столицею УСРР було проголошено Харків. У 1934 році [[Перенесення столиці УСРР з Харкова до Києва|столицю було перенесено в Київ]], однак у Харкові продовжували залишатися деякі міністерства (наркомани)<ref>{{книга |автор = Красовицкий, Б.|частина = |заголовок = Столичный Харьков — город моей юности|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = |видавництво = Фоліо|рік = 2004|том = |сторінки = |сторінок = 224|серія = |isbn = |тираж = }} {{ref-ru}}</ref>.
 
В часи [[Друга світова війна|Другої світової війни]], під час другого звільнення Харкова від німецьких військ, з [[16 лютого]] по [[10 березня]] [[1943]] року місто тимчасово (до звільнення від німців Києва) знову виконувало столичні функції. До Харкова почали повертатися державні органи УРСР, почали працювати ЦК [[Комуністична партія України|Компартії України]] та [[Рада Народних Комісарів УРСР|Раднарком УРСР]]. Однак після того, як 10 березня 1943 року німецькі війська знову зайняли місто, центральні органи влади було терміново евакуйовано<ref>{{книга |автор = Исаев, А.|частина = |заголовок = Битва за Харьков. Февраль-март 1943 года|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = Стратегия КМ|місце = |видавництво = |рік = 2004|том = |сторінки = |сторінок = 80|серія = |isbn = |тираж = }} {{ref-ru}}</ref>.