Археоптерикс: відмінності між версіями

'''Археопте́рикс''', ''Першоптах'' (Archaeopteryx, грецьк. ἀρχαῖος — «давній», πτέρυξ — «крило») — найдавніший відомий рід вимерлих [[птахптахи|птахів]]ів, який належить до [[підклас (біологія)|підкласу]] [[ящерохвості|ящерохвостих]] (хоча,за можливо,іншою доверсією птахів не належав, а входивналежить до побічноїбічної гілки птахоподібних [[динозавр]]ів). У роді виділяють єдиний вид — Першоптах''першоптах довгохвостий'' (''Archaeopteryx lithographica''). Жив у [[юрський період|Юрському періоді]] та в тропічному кліматі, розміром приблизно дорівнював сучасній [[ворона сіра|вороні]]. Формою тіла, будовою кінцівок та наявністю оперення подібний до сучасних птахів, можливо, літав, але за багатьма ознаками був близьким до [[плазуни|плазунів]]. Відкриття археоптерикса було блискучим підтвердженням [[Еволюційна теорія|еволюційного вчення]], свідченням наявності своєрідних [[Перехідна форма|перехідних форм]] між плазунами та птахами. Археоптерикси були розміром з голуба, мали дзьоб з конічними зубами, по три вільні пальці на крилах, двояковгнуті хребці, довгий хвіст з 20—21 хребця, вкритий пір'ям.

Велика подібність до сучасних [[птахптахи|птахів]]ів, наявність сильних крил, асиметричного пір'я і будова мозку, попри відсутність деяких особливостей скелета, вказують на те, що археоптерикс скоріш за все вмів [[Політ птахів|літати]]. Але в посткраніальному скелеті археоптерикса немає жодних особливостей, необхідних для польту, крім [[вилочка|вилочки]]. Проте вилочка була і в явно не літаючих динозаврів [[овіраптори|овірапторів]]. Така неповністю пристосована до польоту конструкція скелета плюс довгий хвіст, який літунам тільки заважав і в птахів атрофувався, значно послаблювали вміння археоптерикса літати. Тому, якщо археоптерикс і вмів літати, а не планерувати, то можна говорити лише про примітивний, недовгий політ.