Повстання на СКР-112: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 38:
Як і українські моряки так і командування, вирішили, що треба здійснити незвичайний вчинок, який би прикував увагу до 17-ї бригади кораблів охорони водного району Кримської ВМБ, бо бачили пасивність керівництва Міністерства оборони України.
 
І тоді з'явилася пропозиція: зробити те, що півроку тому здійснив старший лейтенант Комісаров, який здійснив несанкціоновований перехід корабля [[МПК-116]] з Донузлава до Головної бази ЧФ&nbsp;— Севастополя, мотивуючи це тим, що не бажає служити з офіцерами, що склали присягу Україні.<ref name=":0">{{Cite web|url=https://dpsu.gov.ua/ua/na-provokacii-ne-vidpovidatimu-sebe-zahishchatimu/|title=«На провокації не відповідатиму! Себе захищатиму!»|last=|first=|date=04.08.2017|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref> Принагідно: особовий склад малого протичовнового корабля МПК-116 теж присягнув Україні. Після переходу старший лейтенант Комісаров став майже національним героєм для росіян, у газеті «Флаг Родины» Чорноморського флоту з’явилася стаття, у якій наголошувалося, що перейшовши у Севастополь старший лейтенант Комісаров виявив свою громадянську позицію і саме такі офіцери стають згодом адміралами і командувачами,<ref name=":0" /> а військовослужбовців, які присягнули на вірність Україні, розкидали по інших кораблях. За спогадами Миколи Жибарєва, свій вчинок Комісаров здійснював приховано, вночі, не залишивши жодної інформації про свої дії.<ref name=":0" />
 
Але українське командування вирішили вчинити інакше: піти не вночі, а вдень з гордо піднятим Державним прапором України<ref>[http://ukrlife.org/main/uacrim/daniloff20.htm Український флот: біля джерел відродження] {{Перевірено|19|11|2011}}</ref>.