Катерина I: відмінності між версіями

'''Катери́на I''' ({{lang-ru|Екатерина I}}; 5 ([[15 квітня|15]]) квітня [[1682]] — 6 ([[17 травня|17]]) травня [[1727]]) — остання [[московська цариця]] ([[1712]]—[[1721]]), перша [[російська імператриця]] ([[1725]]—[[1727]]). Друга дружина московського царя [[Петро I|Петра I]] (з [[1712]]). Народилася в [[Дерпт]]і, [[Лівонія]]. Донька лівонського селянина. Потрапила до московського полону під час [[Велика Північна війна|Північної війни]]. Була наложницею московських полководців [[Шереметьєв Борис|Бориса Шереметьєва]] і [[Меншиков Олександр Данилович|Олександра Меншикова]]; з [[1703]] року передана на потіху Петру І. Стала другою дружиною останнього ([[1712]]), перейшла з [[лютеранство|лютеранства]] у [[Російська православна церква|православ'я]]. [[1724]] року коронована царицею. Матір московських царівн [[Анна Петрівна|Анни]] та [[Єлизавета Петрівна|Єлизавети]]. Після смерті чоловіка, за підтримки Олександра Меншикова та частини московського дворянства стала російською царицеюімператрицею. Керувала державою номінально; фактична влада належала Меншикову. Перед смертю заповідала трон онукові [[Петро II Романов|Петру II]]. Померла у [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]], [[Російська імперія|Росія]]. На честь цариці засновано московський [[Орден святої Катерини]] (1713), названо московське місто [[Єкатеринбург]] (1732). Похована у [[Петропавлівський собор (Санкт-Петербург)|Петропавлівському соборі]]. Інші імена — ''Марта Самуїлівна Скавронська'', ''Марта-Гелена Крузе'', ''Катерина Олексіївна'' ({{lang-ru|Екатерина Алексеевна}}, після прийняття православ'я).