Відмінності між версіями «Водяне (Шполянський район)»

нема опису редагування
 
'''Во́дяне''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Шполянський район|Шполянському районі]] [[Черкаська область|Черкаської області]]. У селі мешкає 996 людей. У Во́дяному, за переказами, стояла пасіка кошового отамана [[Іван Сірко|Івана Сірка]], а також козацька кузня, від якої простягнувся досі не звіданий підземний хід.
 
==Історія==
А виникло у XVII ст. як козацьке укріплення поблизу сумнозвісного Чорного шляху. Козацькі бастіони знаходились майже в центрі нинішнього села. Також тут були збудовані збройова майстерня і житла козаків. Від козацького укріплення був проритий підземний тунель, котрий служив схованкою для козаків в разі небезпеки. Згодом вхід у тунель засипали, а таємниця його підземних ходів не розкрита донині.
 
Назва ж поселення походить від великої чотириметрової вирви (провалля), яка знаходилась на глибині яру на південь від козацького укріплення. З цього провалля фонтанувала вода підземного джерела, даючи початок струмку, що тік до р. Гнилий Товмач. Можливо, десь на глибині тут було велике підземне озеро, води якого з часом прорвались на поверхню. Тому цю місцевість козаки назвали водянистою, що згодом стало назвою села.
 
Л. Похилевич «…По рассказам старожилов, вокруг селения находилось прежде до 20 ставов или прудов, почему и названо оно Водяным… Церковь Троицкая деревянная, 6-го класса; построена 1808 года» (1864р.).
 
Найбільш яскравим і переконливим матеріалом про дореволюційне с. Водяне може бути дослівний витяг, зроблений у Центральному Державному архіві в м. Київ. В « Списке населенных мест Киевской губернии» видавництва Київського Губернського Комітету 1900р.: «с. Водяно (владельческое) – В нем дворов – 335, жителей – обоего пола – 1741 чел. Главное занятие жителей – земледелие, кроме того крестьяне отправляются на заработки в Херсонскую губернию. В селе имеются одна православная церковь, одна церковно – приходская школа, 6 ветряных мельниц, 2 кузни и один Сельский Банк».
 
У 1929 р. в селі організовується комуна, і в 1930р. почалася масова колективізація. Бідняки та незаможні селянство з середняками утворили колективну сільськогосподарську артіль «Перемога».
 
У роки Великої Вітчизняної війни 189 жителів села билися проти німецько – фашистських загарбників, з них 97 нагороджені бойовими орденами та медалями. 147 загинули в боях на різних фронтах, а повернулось в рідну домівку лише 42.
 
Після закінчення війни жителі с. Водяне приступили до відбудови села і свого колгоспу «Перемога».
 
Розвивалось господарство, зростав і добробут жителів села. На кінець 80-х років в селі побудовано нову середню школу, Будинок культури, дитячий садок, три магазини, млин, авто зупинку, сільську баню та першу чергу свинокомплексу. На кінець 90-х років побудовано майстерню для ремонту тракторів, АЗС, олійню, критий тік, другу чергу свинокомплексу, корівник та проведено будівництво доріг з твердим покриттям майже по всіх вулицях села, побудовано 10 житлових будинків за рахунок колгоспу «Перемога».
 
У зв’язку з реорганізацією агропромислового комплексу країни в селі утворено СТОВ «Перемога» та СТОВ «Урожай».
 
==Сьогодення==
Нині господарську діяльність на території села здійснює СТОВ «Урожай», яке займається землеробством та виготовленням гранульованого палива для котелень.
 
У селі діють лікувальна лікарська амбулаторія, сільський Будинок культури, сільська бібліотека та НВК ЗОШ I-III ст., поштове відділення та музей.
 
== Персоналії ==
102 100

редагувань