Хортиця: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 170:
У ХVII ст. Хортиця все більше привертала увагу картографів різних країн, як пункт на стратегічному Дніпровському шляху. Острів, зокрема, згаданий у [[Книга Великому Кресленню|"Книзі Великому Кресленню»]], складеній 1627 р. у [[Московське царство|московському]] Розрядному приказі (аналог міністерства оборони): «А ниже [[Вільний поріг|Вольного]] (порогу – ред.) [[Миля|миля]] остров Хортица. А ниже Хортицы [[Дніпрові пороги|порог]] Белекова Забора» <ref>Книга Большому Чертежу / подготовка к печати и редакция К. Н. Серкиной. – Москва – Ленинград : Издательство АН СССР, 1950. – C. 112</ref>.
Видатний [[Франція|французький]] інженер та картограф [[Гійом Левассер де Боплан]], який бував на [[Запорожжя|Запорожжі]] у 1630-і рр., писав про Хортицю: «За півмилі нижче (Кічкаського перевозу – ред.) починається острів Хортиця. Та оскільки далі цих місць я не мандрував, то розповім вам лише те, що я дізнався з чужих оповідань, хоча не приймав усіх їх за чисту монету. Кажуть, що острів має велике значення тим, що він стоїть високо і майже повністю оточений високими скелями, а отже, малодоступний. Острів має дві [[Миля|милі]] завдовжки і півмилі завширшки, особливо в верхній своїй частині, бо до заходу він звужується і понижується. Його не затоплюють весняні повені, багато тут росте [[дуб|дубів]]; острів був би дуже добрим місцем для будування осель, тут можна було б попереджувати про набіги [[Кримське Ханство|татар]]. Нижче цього острова [[Великий Луг|русло ріки дуже розширюється
Історик ХVІІІ ст. С. І. Мишецький повідомляє про перебування на Хортиці козацького [[гетьман|гетьмана]] [[Петро Конашевич-Сагайдачний|П. К. Сагайдачного]], помиляючись, однак, у датуванні подій: «А потом, как Поляки шли на [[Московське царство|Россию]] [[Польсько-московська війна (1617—1618)|войной]] в 1630 году, тогда [[Запорозькі козаки|Запорожские Козаки]] были под [[Річ Посполита|Польшею]], и един Запорожской воин, прозываемой Сагайдачный, на оном острове построил фортецию, а по их званию окоп» <ref>Мышецкий С. И. История о казаках запорожских, как оные издревле зачалися, и откуда свое происхождение имеют, и в каком состоянии ныне находятца, сочиненная от инженерной команды. – Одесса : в городской типографии, 1852. – C. 68</ref>. Інших свідчень про цей факт, окрім роботи Мишецького, нам не відомо. Тим не менше, історик Г. І. Спаський додає до них певні подробиці: «В начале ХVII столетия гетман [[Петро Конашевич-Сагайдачний|Сагайдачный]] приказал жилища их (казаков – ред.) обвести земляным окопом и деревянным тыном или засекою, от чего, может быть, получило тогда это укрепление и название [[Запорозька Січ|Сечи]]...». Проте, звідки Спаський взяв ці свідчення, невідомо. Пан Семенов, автор «лубочної «Истории [[Мала Русь|Малороссии]]», як назвав її [[Яворницький Дмитро Іванович|Д. І. Яворницький]], стверджував, що ще до того, у ІІ пол. ХVI ст. на Хортиці зводив укріплення козацький ватажок [[Яків Шах]]. Це також не підкріплене жодним історичним документом <ref>Яворницький Д. І. Запорожжя в залишках старовини і переказах народу. – Дніпропетровськ : АРТ-ПРЕС, 2005. – Ч. І. – C. 187-189</ref>. Незважаючи на це, твердження про перебування на острові Я. Шаха, а також [[Марко Жмайло|М. Жмайла]], [[Тарас Федорович|Т. Федоровича]] і [[Богдан Хмельницький|Б. Хмельницького]] не тільки тиражуються у сучасній популярній літературі, а й потрапляють до наукових видань <ref>Шаповалов Г. І. Хортиця // Українське козацтво. Мала енциклопедія. – Київ : Генеза, Запоріжжя : Прем'єр. – 2002. – С. 514</ref>.
| |||