Гільєрмо Кампаналь: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 46:
 
== Тренерська діяльність ==
Номінально все ще залишаючись гравцем «Севільї», Кампаналь в листопаді 1946 очолив «Депортіво Малага», чинного володаря Кубка Андалусії, що виступав у другому дивізіоні. Однак до кінця року даний клуб і покинув; «КД Малага» якраз вступив в реорганізаційних період, результатом якого в числі іншого стало створення нині відомого футбольного клубу «Малага», розпочатого з резервної команди вищезгаданого «Депортіво». Далі Кампаналь працював головним тренером у «Алькале» і «Корьє», з третотьго іспанського дивізіону. У 1949 році він очолив «Севілью» і в сезоні 1950/51 досяг кращого результату в своїй тренерській кар'єрі — срібних медалей. У цей час у команді дебютував його племінник — [[Марселіно ВагерКампаналь|Марселіно Вакеро Гонсалес дель Ріо]], який увійшов в історію під ім'ям Кампаналь II. У 1953 році Гільєрмо Кампаналь передав команду в руки [[Еленіо Еррера|Еленіо Еррери]] і на цьому в загальному покінчив зі своєю тренерською кар'єрою.
 
Згодом, мали місце два епізодичних повернення на тренерський місток «Севільї». Вдруге, він очолив команду на один, останній матч сезону 1956/57. Перед останнім туром «Севілья» займала третє місце в чемпіонаті і для досягнення прийнятного результату — віце-чемпіонства і путівки в Кубок європейських чемпіонів — зобов'язана була перемогати «Барселону». Перемога дозволила андалузцям зрівнятися з каталонцями за кількістю очок і обійти їх за додатковими показниками. Влітку команда брала участь у Малому кубку світу, що проходив у Венесуелі.