Похід Владислава на Москву: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 46:
На переріз козакам цар [[Романов Михайло Федорович|Михайло Романов]] направив 7-тисячне військо під керівництвом [[Пожарський Дмитро Михайлович|Дмитра Пожарського]] та князя [[Григорій Волконський|Григорія Волконського]]. Це військо мусило завадити переправитись запорожцям через р. [[Ока (притока Волги)|Оку]] і зупинити його просування до Москви. Проте під час походу захворів Дмитро Пожарський, і все керівництво царським військом взяв на себе воєвода Г. Волконський. Він намагався перешкодити гетьманові переправитися через Оку поблизу [[Коломна|Коломни]]. Гетьман прийняв рішення йти основними силами під добре укріплену фортецю [[Зарайськ]]. Перші бойові сутички поблизу Зарайська відбулись 11 вересня, коли авангард запорожців розбив загін московських вояків і козаки навіть змогли увірватись до міського острогу. Проте цих сил не вистачило, аби закріпити успіх, і Зарайськ встояв.
 
12 вересня Петро Сагайдачний отримав листа від королевича Владислава, в котрому той вказував, що вирушає з-під [[Можайськ]]а під Москву, і наказував гетьману негайно виступати, аби прибути в район Симонового монастиря{{sfn|Сас П.М.|2010|с=346}}. Наступного дня було скликано козацьку раду, де було прийнято рішення розпочати 14 вересня виступ до Москви, не чекаючи повернення Федора Бориспольця. Також козаки вирішили відмовитись від штурму Кашири та зосередитись на підготовці переправи поблизу Зарайська. Протягом 15—16 вересня запорожці проводили облогу Зарайська, одночасно концентруючи війська поблизу впадіння р. [[ОсетерОсетр (річка)|Осетр]] у р. Оку та готуючись до переправи.
 
15 вересня цар [[Романов Михайло Федорович|Михайло Романов]] наказав Г. Волконському у жодному разі не дати війську Сагайдачного переправитись через р. Оку, а при спробі переправи — відкинути їх. 16 вересня перші 400 козаків-піхотинців сіли на човни для переправи. Тим часом, для завади переправі, до місця висадки вирушив Г. Волконський разом із своїм військом. Проте вже до кінця дня близько тисячі запорожців висадились вище та нижче того місця, де стояло військо московського воєводи. Довідавшись про це, Волконський почав поспішно відступати до Коломни. Його військо вразило [[дезертирство]], від нього втекли загони московських козаків та астраханські татари. Зважаючи на це, Волконський прийняв рішення — разом із військом покинути Коломну, після чого спішно вирушив до с.села [[Гжель (село, Московська область)|Гжель]] на відстані 65 км від Коломни. Протягом наступних декількох днів, не зустрічаючи опору від деморалізованого московського війська, Сагайдачний із мінімальними втратами здійснив переправу через р. Оку{{sfn|Сас П.М.|2010|с=352-354}}.
 
Невдовзі після здійснення переправи козацькі війська стали табором поблизу [[Черкізово]], звідти 24 вересня Сагайдачний відправляє своїх послів — полковників [[Михайло Дорошенко|Михайла Дорошенка]] та [[Богдан Конша|Богдана Коншу]] із завданням точно визначити час та місце приходу під Москву. 28 вересня посли прибули у [[Звенигород (Росія)|Звенигород]] і під час переговорів із польсько-литовським командуванням домовились, що з'єднання військ відбудеться 3 жовтня у селищі [[Тушино]]. Аби убезпечити свої тили, Сагайдачний організовує ряд атак на московські війська, що розташовувались поблизу Коломни, при цьому 3 жовтня полк Ф. Пирського атакував саме місто і козаки навіть увірвались на територію [[посад]]у.
 
6 жовтня військо на чолі з П. Сагайдачним вирушило Каширським шляхом у бік Москви. ВУ районі [[Донський монастир|Донського монастиря]] їм заступило дорогу московське військо на чолі з [[Бутурлін Василь Васильович|Василем Бутурліним]]. Цар вислав проти Сагайдачного 6 000 вершників, всі наявні московські резерви. Під час бою запорожці знищили передні загони супротивника, і решта російської кінноти почала рятуватися втечею{{sfn|Сас П.М.|2010|с=372-374}}.
 
== Облога Москви ==