Східний фронт (Перша світова війна): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Jarould (обговорення | внесок) |
м вікіфікація |
||
Рядок 174:
[[Файл:One hundred years of conflict between the nations of Europe, the causes and issues of the great war; (1914) (14594796988).jpg|thumb|праворуч|220px|Австро-угорська піхота залягла на полі бою. 1914]]
На початку операції в р-ні [[Битва біля Красника|міст Красник]] і [[Битва при Томашуві|Томашув]] російські війська північного крила фронту зазнали невдачі й відступили до м. [[Люблін]]. Водночас головні сили — [[8-ма армія (Російська імперія)|8-ма армія]] (командувач — [[генерал від кавалерії]] [[Брусилов Олексій Олексійович|О.Брусилов]]) і [[3-тя армія (Російська імперія)|3-тя армія]] (командувач — [[генерал від інфантерії]] [[Рузський Микола Володимирович|М.Рузський]]) — провели Галицько-Львівську операцію, в ході якої розгромили під містами Золочів і Перемишляни [[3-тя армія (Австро-Угорщина)|3-тю австро-угорську армію]] (командувач — [[генерал кінноти]] [[Рудольф фон Брудерман|Р.фон Брудерман]]) і, розвиваючи подальший наступ, завдали поразки частинам [[2-га армія (Австро-Угорщина)|2-ї австро-угорської армії]] (командувач — [[генерал
У результаті проведення стратегічної наступальної операції військ російського Південно-Західного фронту (командувач — [[генерал від артилерії]] [[Іванов Микола Іудович|М.Іванов]]) було [[Галичина під час російської окупації (1914—1915)|зайнято Галичину]] й Буковину, з яких утворено [[Галицько-Буковинське генерал-губернаторство]] на чолі з графом [[Бобринський Георгій Олександрович|Г.Бобринським]].
Рядок 285:
==== Великий відступ ====
{{main|Великий відступ (1915)}}
Після [[Горлицький прорив|поразки в Галичині]], завданої [[Російська імператорська армія|російській імператорській армії]], фактичний керівник німецькими військами на Східному фронті [[Генерал від інфантерії (Німеччина)|генерал
2 (15) липня відновився наступ німецької групи Макензена. Після важких боїв російські війська відступили на лінію [[Івангород]] — [[Люблін]] — [[Холм]]. 9 (22) липня німецькі війська переправилися через Віслу північніше Івангорода. Російський контрудар трохи затримав наступ противника, але 22 липня (4 серпня) [[Варшава|Варшаву]] і Івангородську фортецю росіяни залишили. 7 (20) серпня пала [[Модлинська фортеця]]. Російські війська були вигнані з Польщі, Галичини та відкинуті на кількасот кілометрів від кордонів з Німеччиною і Австро-Угорщиною, знявши таким чином загрозу ймовірного вторгнення на їхню територію. До осені фронт стабілізувався на лінії [[Рига]] — [[Двінськ]] — [[Барановичі]] — [[Пінськ]] — [[Дубно]] — [[Тернопіль|Тарнополь]]
Рядок 399:
Спроба наступу російсько-румунських військ мала місце і на [[Румунський фронт|Румунському фронті]]. Спочатку російсько-румунським військам вдалося прорвати фронт і здобути ряд перемог. Однак незабаром після невдач російських військ на інших фронтах наступ було зупинено. [[6 серпня]] австро-німецькі війська завдали контрудар, зав'язалися запеклі бої. Однак російсько-румунські війська зуміли утримати позиції, і [[13 серпня]] бої припинилися. Після чого фронт знову стабілізувався, і до кінця війни [[бойові дії]] тут не велися<ref>«Стратегический очерк войны 1914—1918 гг. Румынский фронт». М., 1922, стр. 122—123. </ref>.
[[Файл:General von hutier.jpg|thumb|ліворуч|100px|<small>Німецький [[Генерал від інфантерії (Німеччина)|генерал
8-10 (21-23) липня була вжита спроба почати [[наступ]] військами [[Північний фронт (Російська імперія)|Північного фронту]], однак намагання командування змусити війська фронту перейти в наступ закінчилися повним провалом<ref>А. М. Зайончковский. Стратегический очерк войны 1914—1918 гг., ч. 7, стр. 156</ref>.
[[Файл:Hutier's Offensive at Riga.jpg|thumb|праворуч|220px|[[Ризька операція (1917)|Ризька операція]] німецьких військ. 1917]]
|