Підпалий Володимир Олексійович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Виправив дату народження на правильну. Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
→Життєппис: Виправлено помилку Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
Рядок 36:
Працював старшим редактором поезії у видавництві «Радянський письменник». Збірка «Тридцяте літо» (1966), «В дорогу — за ластівками» (1968), «Вишневий світ» (1970), посмертно — «Сині троянди» (1979), «Поезії» (1982), «Береги землі» (1986), «Кожна бджілка — немов лічилка» (1991), «Сковородинські думи» (2002), «Золоті джмелі» (2011). До [[Національна спілка письменників України|Спілки письменників]] був прийнятий у [[1972]] році.
[[Файл:Могила Володимира Підпалого.JPG|міні|250пкс|Могила Володимира Підпалого]]
Ознаки променевої смертельної хвороби почали шквально розвиватись в другій половині дня 22 лютого 1972 року. Смерть Володимира Підпалого та інспіроване божевілля [[Діденко Василь Іванович|Василя Діденка]] обірвали розвиток «тихої поезії» в українській літературі. В цьому контексті варто згадати публічні доноси літературних осіб близьких до КГБ
Володимир Підпалий помер [[24 листопада]] [[1973]] року. Похований в Києві на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка № 33).
| |||