Відкрити головне меню

Зміни

→‎Вимова: доповнення
 
== Вимова ==
А архаїчній грецькій літера вимовлялася як [u]. У класичну добу її звучання змінилося до [y] (як французьке ''u'' чи німецьке ''ü''), припускають, що таким її фонетичне значення залишалося принаймні до 1030&nbsp;р. н.&nbsp;е.<ref>F. Lauritzen, Michael the Grammarian's irony about Hypsilon. A step towards reconstructing Byzantine pronunciation. ''Byzantinoslavica'', 67 (2009)</ref>. У новогрецькій мові її звучання може бути різним: після голосних і на початку слова вона читається як [i], у складі дифтонгів (після {{lang-el2|[[альфа (літера)|α]]}} і {{lang-el2|[[епсилон|ε]]}})&nbsp;— як [f] чи [v]. У давньогрецькій існувало розрізнення вимови за ознакою «довгота-короткість», але в сучасній мові ця різниця відсутня.
У класичній грецькій «іпсилон» на початку слова завжди вимовлявся з «грубим» придихом,[[придих]]ом що(для впередачі латинськійякої транслітераціївикористовувалася грецьких слів передавався за допомогою літери '''h'''[[дасія]]). За походженням початковий грубийцей придих був індоєвропейським сибілянтом, що помітно шляхом порівнянняпорівнянням з лексикою споріднених мов: пор. {{lang-el|ὑπέρ}}, ''hyper''&nbsp;— {{lang-la|super-}} («над-»); {{lang-el|ὑπό}}, ''hypo-''&nbsp;— {{lang-la|sub-}} («під-»); {{lang-el|ύπνος}}, ''hypnos''&nbsp;— {{lang-x-slav|*sъnъ < *sъpnъ < *sŭpnŭs}} («сон»).
 
У латинській транслітерації грецьких слів придих передавався за допомогою літери '''[[H (латиниця)|h]]''' ({{lang-el2|αἷμα}}&nbsp;— ''haema'', {{lang-el2|ὑπέρ}}&nbsp;— ''hyper'', {{lang-el2|Ηρακλής}}&nbsp;— ''Heracles'').
 
== Історія ==