Відкрити головне меню

Зміни

правопис
 
=== Після університету ===
Любовний епізод в його житті спричинив за собою сварку з дядьком, унаслідок чого Камоенс залишив університет, не отримавши вченого ступеня. Близько [[1542]] року, примирившись з дядьком, Камоенс відправився шукати щастя до [[Лісабон]]а. Тут він отримав місце домашнього вчителя в будинку графа Норонья. Вперше побачивши в церкві у [[1544]] році [[Фрейліна|фрейліну]] королеви Катерину де Атаїде ({{lang-pt|Caterina de Ataíde}}), дочку високопоставленої придворної особи, Камоенс негайно ж пристрасно закохався в неї. Бажання частіше бачитися з нею спонукало Камоенса клопотати про доступ до двору, що і вдалося йому завдяки сприянню графа Норонья. Як поет-імпровізатор, [[драматург]], [[режисер]] і [[актор]] у влаштованих ним спектаклях під час придворних святкувань, Камоенс мав можливість відрізнятися у присутності коханій, частіше бачитися з нею і шукати взаємності. Любов його не залишилася таємною, вона викликала обурення сім'ї де Атаїди. Заздрісники і суперники втягнули поета в сварки і неприємності, і на початку [[1549]] року Камоенса за наказом короля вислали з ЛісабонуЛісабона.
 
=== Військова служба ===
 
Важке матеріальне становище змусило його вступити на військову службу. Його призначили до гарнізону [[Сеута|Сеути]], він хоробро бився у випадкових сутичках, втративши тоді праве око. Після двох років військового життя Камоенс повернувся в [[1551]] році до Лісабону. Під час церковної процесії він важко поранив високопоставлену придворну особу і його посадили до в'язниці. Слідство тривало 9 місяців, і хоча поета помилував король [[Жуан III]], але лише за умови від'їзду Камоенса на службу до Індії. У березні [[1553]] року він відплив рядовим матросом до [[Гоа]]. Під час шестимісячного плавання, як і під час перебування у в'язниці, Камоенс писав перші пісні епосу, що прославив його. В Індії він бився у декількох битвах (у [[Малабарський берег|Малабарі]]), потім провів більшепонад рокурік ву Гоа, писав вірші, брав участь ву подорожі до [[Мекка|Мекки]]. Під час діяльного і повного пригодами життя в Африці та Індії сам поет, як він писав в «[[Лузіади|Лузіадах]]» про Цезаря, «брався то за меч, то за перо».
 
Його призначили в [[1556]] році до [[Макао]] на досить високу адміністративну посаду — доглядачем майна відсутніх і [[Зниклий безвісти|зниклих безвісти осіб]] у колонії. Камоенс закінчив на Гоа «Лузіади», але скоро після цього один з тимчасових комендантів Макао звинуватив його в провині по службі та відвіз з собою полоненим на кораблі. Буря розбила цей корабель, який пішов на дно біля берегів [[Камбоджа|Камбоджі]]; поету вдалося не тільки врятуватися самому, але й врятувати рукопис «Лузіад». Діставшись Гоа, він зажадав суду і його виправдали. Після різних інших пригод Камоенсу вдалося нарешті «з хворим серцем і порожнім гаманцем» повернутися на батьківщину в [[1570]] році.