Конклав: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shmurak (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
|||
Рядок 45:
Деякий час римські імператори мали достатньо вагомий вплив на вибори римських єпископів. Коли в [[418]] виникла суперечка між папою [[Боніфацій I|Боніфацієм І]] та претендентом Евлалієм, вони обидва звернулися до [[Гонорій (римський імператор)|імператора Гонорія]]. Гонорій, підтримавши Боніфація І, встановив, що, якщо виникнуть нові суперечки щодо вибору папи Римського, то потрібно проводити нові вибори. Але ця норма ніколи не застосовувалась.
Після падіння Західної Римської імперії можливість впливу на папські вибори перейшла до [[Остготи|остготських королів]]. В [[532]] році папа [[Іоанн II]] визнав їхнє право затверджувати обраного римського єпископа. Після того, як у свою чергу, наприкінці 530-х, зникло остготське королівство, це право перейшло до [[Візантія|візантійських імператорів]]. Згідно з процедурою, після смерті папи про це мав бути повідомлений [[Равеннський екзархат|екзарх Равенни]], який в свою чергу повідомляв візантійського імператора. Коли, новий папа був обраний він посилав посланців до імператора з проханням про затвердження. Він не міг здійснювати своїх повноважень до цього. Через те, що така подорож продовжувалась довго папа [[Бенедикт II]] випрохав у імператора [[Костянтин IV|Костянтина IV]] право вступати у володіння престолом без попередньої згоди візантійських імператорів. З часу понтифікату
==== Священної Римської імперії ====
| |||