'''Вітовт І Кейстутович''', також відомий як '''Вітовт І Великий''' ({{lang-lt|Vytautas}}, {{lang-be|Вітаўт}}; [[1350]] — [[27 жовтня]] [[1430]]) — литовський і руський державний діяч, [[великий князь литовський]] з династії [[Гедиміновичі]]в; син [[Кейстут]]а, небіж [[Ольгерд]]а і двоюрідний брат [[Владислав II Ягайло|Ягайла]]. Як Великий князь Литовський, Руський та Жемайтійський титулував себе з 1395/96,<ref>''Грушевський М.'' Історія України-Руси… — Т. IV. — С. 141.</ref> дата формального визнання — [[1401]]<ref>''Грушевський М.'' Історія України-Руси… — Т. IV. — С. 178.</ref>, — [[1430]]); король [[гусити|гуситів]] у [[1422]]—[[1427]] (обраний на Чаславському сеймі [[1422]] року). Протегував визнавців латинського обряду, виступав проти умов [[Кревська унія|Кревської унії]] [[1385]], боровся за політичну незалежність [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] від [[Королівство Польське|Польського королівства]].