Монастириська: відмінності між версіями

У Монастириськах діячами [[Бучацька повітова філія «Просвіти»|Бучацької повітової філії «Просвіти»]] зроблено заходи для того, щоб створити просвітньо-організаційний осередок для судової округи Монастириська.<ref name="Колцьо">''Колцьо В.'' Праця і розвиток читалень товариства «Просвіта» в Бучаччині // Бучач і Бучаччина…&nbsp;— С. 260—262.</ref> 18 червня 1924&nbsp;р. відзначались 63-ті роковини смерті Т.Шевченка; після виконання гімну «Ще не вмерла Україна» на сцену вибіг комендант поліції (в цивільному), заборонив співати. Було арештовано голову читальні А.&nbsp;Кардаша, секретаря І.&nbsp;Аронця, диригента В.&nbsp;Боцюрка. Приїхав комісар поліції з Бучача, усно припинив діяльність читальні (діяла 30 літ).<ref name="Колцьо" /> У [[1928]]<ref>Рибак Норберт, щоправда, стверджує про заснування ним філії бл. 1930 року → Бучач і Бучаччина…— С. 273.</ref> році в містечку засновано філію товариства «Просвіта» (всі читальні з судового повіту (округу) Монастириська перейшли під її опіку<ref name="Колцьо" />). Першим головою філії був о. Л. Білинський, місцеголовою&nbsp;— професор Софрон Ласовський, секретарем&nbsp;— Н. Рибак. Організовано «Союз українок».

 

 

18 вересня 1939 року радянський 25-й танковий корпус своєю 1-ю механізованою бригадою о 16 годині зайняв Монастириську і взяв у полон близько 3600 польських військовослужбовців.<ref>[http://chtyvo.org.ua/authors/Beshanov_Volodymyr/Chervonyi_blitskryh/ ''В.Бешанов.'' Червоний бліцкриг]</ref>. Після свого приходу в [[1939]] році червона влада заборонила діяльність партій та громадських організацій<ref>''Козубський П., Гулей І.'' Монастирищина у боротьбі за незалежність України…&nbsp;— С.&nbsp;13.</ref><ref>Там само.&nbsp;— С.&nbsp;407.</ref>.