Реагенти-регулятори середовища: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Shkod (обговорення | внесок) вікіфікація |
||
Рядок 1:
'''Регулятори середовища''' використовують для створення оптимальних умов дії інших реагентів при флотації. Це досягається головним чином зміною рН середовища, видаленням із рідкої фази пульпи так званих «небажаних» йонів, регулюванням значень
== Регулювання рН пульпи ==
Зміна рН середовища може суттєво впливати на стан
Для регулювання рН середовища звичайно використовують найдешевші реагенти. Для створення лужного середовища найчастіше застосовують вапно СаО і соду Na<sub>2</sub>CO<sub>3</sub>, рідше їдкий натр NaOH. Для створення кислого середовища або нейтралізації лужного середовища застосовують сірчану кислоту H<sub>2</sub>SO<sub>4</sub>.
== Видалення «небажаних» йонів ==
Характер «небажаних» йонів визначається застосованим процесом флотації, а їхня концентрація у пульпі
== Йони, що зменшують концентрацію збирача у пульпі
При вико-як збирача карбонової кислоти до «небажаних» йонів
== Йони, що депресують флотовані мінерали
До таких йонів належать, наприклад, сульфідні йони, надлишкова концентрація яких спостерігається у пульпі після сульфідизації окиснених цинкових
== Йони, що активують флотацію депресованих мінералів
До == Регулювання окиснювально-відновлювального потенціалу пульпи ==
Окиснювально-відновлювальний потенціал пульпи може суттєво впливати на стан поверхні мінералів, швидкість протікання реакцій окиснення-відновлення поверхні сульфідних мінералів (напр., у системі ксантогенат
==Регулювання процесів диспергування і коагуляції шламів ==▼
У флотаційних пульпах часто спостерігається коагуляція тонких шламів і їхнє налипання на більш крупних частинках. Налипання як гідрофільних, так і гідрофобних шламів приводить до депресії флотації крупних частинок. Гідрофільні частинки запобігають розриву гідратного прошарку між частинкою і бульбашкою, а гідрофобні закріплюються на бульбашках і відриваються при підйомі бульбашки від крупних частинок і залишають їх у пульпі. Коагуляція тонких частинок у більшості випадків не є селективною – шламисті частинки різних мінералів злипаються, що обумовлює утворення штучних зростків і порушення селективної флотації тонких частинок. Для запобігання неселективної коагуляції і налипання тонких частинок на крупні застосовують реагенти-диспергатори. Як диспергатори застосову-ються рідке скло, фосфати, крохмаль, сірчистий натрій та ін.▼
==Джерела==▼
▲== Регулювання процесів диспергування і коагуляції шламів ==
*{{ГЕС}} ▼
▲У флотаційних пульпах часто спостерігається коагуляція тонких шламів і їхнє налипання на більш крупних частинках. Налипання як гідрофільних, так і гідрофобних шламів приводить до депресії флотації крупних частинок. Гідрофільні частинки запобігають розриву гідратного прошарку між частинкою і бульбашкою, а гідрофобні закріплюються на бульбашках і відриваються при підйомі бульбашки від крупних частинок і залишають їх у пульпі. Коагуляція тонких частинок у більшості випадків не є селективною
*Смирнов В. О., [[Білецький Володимир Стефанович|Білецький В. С.]] Флотаційні методи збагачення корисних копалин. Донецьк: [[Східний видавничий дім]], НТШ-Донецьк — 2010. — 496 стор.▼
▲== Джерела ==
▲* Смирнов В. О., [[Білецький Володимир Стефанович|Білецький В. С.]] Флотаційні методи збагачення корисних копалин. Донецьк: [[Східний видавничий дім]], НТШ-Донецьк
[[Категорія:Флотація]]
|