Модифікована Гарвардська архітектура: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Yuriz (обговорення | внесок) |
Yuriz (обговорення | внесок) |
||
Рядок 15:
{{головна стаття|Гарвардська архітектура}}
Найперша обчислювальна машина, від якої пішла назва архітектури — [[Harvard Mark I]] — мала повністю розділені системи пам'яті для збереження програм і даних. [[Процесор]] здійснював вибірку інструкції і завантаження даних одночасно і незалежно одне від одного. Такий механізм є фундаментальною відмінністю в порівнянні з архітектурою фон Неймана, де інструкції і дані зберігаються в одній і тій самій пам'яті, і (за відсутності [[кеш]]
У «чисто» гарвардській ЕОМ адресні простори програм і даних мають бути ''повністю'' розділені: адреса інструкції і адреса даних — це різні сутності, що ідентифікують, відповідно, команду процесора і байт чи слово даних у двох різних просторах пам'яті.
Через таку розділеність гарвардська архітектура уможливлює різну розрядність (і взагалі, різні характеристики) пам'яті програм і даних. Наприклад, спеціалізований процесор може мати 10-розрядну шину адреси (тобто, адресувати не більше ніж 1024 машинних слів), при цьому оперувати 128-розрядними даними.
| |||