Перська мова: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
уточнення |
||
Рядок 8:
| Писемність=
| Класифікація=[[Індоєвропейські мови|Індоєвропейські]]
: [[Індоіранські мови|Індо-іранські]]
:: [[Іранські мови|Іранські]]
::: [[Західно-іранські мови|Західно-іранські]]
:::: [[Південно-західно-іранські мови|Південно-західно-іранські]]
| Державна=
| Офіційна= {{IRN}} <small>(як фарсі)</small><br /> {{AFG}} <small>(як [[дарі]])</small><br /> {{TJK}} <small>(як [[таджицька мова|таджицька]])</small>
Рядок 23:
|}}
{{wiktionary}}
'''
Сучасна перська мова використовує [[арабське письмо]] з додаванням 4 спеціальних букв для властиво перських звуків, що не мають аналогів в [[арабська мова|арабській]]. Хоч ядро лексики складають іранські слова, але є дуже багато запозичень, особливо з арабської (50-60 % усіх слів), також є численні запозичення з тюркських мов, зокрема [[турецька мова|турецької]], [[французька мова|французької]] мови, останні десятиліття найбільше запозичень здійснюється з [[англійська мова|англійської]] мови. В Таджикистані на письмі використовують кирилицю (з 1938 року).
Рядок 93:
Крім того, фонеми / k / і / g / мають тенденцію до задньопіднебінної вимови перед голосними [ā], [u], [o]. (Наприклад, так вимовляється перше / g / в слові ''вовк'' — [ġorg ']).
У класичній перській мові, як і в сучасних таджицькій та дарі, розрізнялися дві увулярні фонеми: щілинна дзвінка / ʁ / (в питомих перських словах, арабізмах і тюркізмах) і проривна / q / (тільки в арабізмах і тюркізмах).
[[Гортанне зімкнення]] / ʔ / може зустрічатися в словах, запозичених з арабської.
Рядок 202:
* Сполучник و o «і»,
* Сполучник که ke «що»,
* [[Енклітика|Енклітичні]] сполучники й частки.
У дієслівних формах, що починаються з [[префікс]]ів ''mi-'' і ''be-'', основний наголос припадає саме на префікс, а другорядний — на особове закінчення: میروم míravàm «я йду».
== Граматика ==
Для [[морфологія (мовознавство)|морфології]] перської мови властивий [[аналітичні мови|аналітизм]], відсутні граматичні категорії відмінка і роду.
Іменники мають категорії числа, визначеності і невизначеності (постпозитивний невизначений артикль -ī).
Рядок 513:
!Перською
|-
!Привіт!
!!سلام
|-
|Щасливого Вам
|!روز خوب داشته باشید
|-
|Як
|چه خبر؟
|-
Рядок 577:
| brātar || brād(ar) || barādar {{lang-fa|برادر}} || adelphos ἀδελφός || frater || Bruder || brother || брат || bro(de)r
|-
| ? || ducht(ar) || dochtar {{lang-fa|دختر}} || thygatēr θυγατήρ || filia || Tochter || daughter ||
|-
| nāman || nām || nām {{lang-fa|نام}} || onoma ὄνομα || nomen || Name || name || ім'я || namn
|-
| dadā-tanaiy || dādan || dādan {{lang-fa|دادن}} || didōmi δίδωμι || dare || geben || give || (дати) || giva/ge
|-
| hischta-tanaiy || awischtadan || istādan {{lang-fa|ايستادن}} || histēmi ἵστημι || sistere || sich stellen || stand || стати || ställa sig
|-
| manā (mich) || man (ich, mich) || man (ich) {{lang-fa|من}} || eme ἐμέ || me || mich || me (ich, mich) ||
|-
| pantscha || pandsch || pandsch {{lang-fa|پنج}} || pente πέντε || quinque || fünf || five || п'ять || fem
Рядок 591:
| hafta || haft || haft {{lang-fa|هفت}} || hepta ἑπτά || septem || sieben || seven || сім || sju
|-
| utā || ud || wa / o {{lang-fa|و}} || kai καί || et || und || and || (i) || och
|-
| rāsta || rāst || rāst {{lang-fa|راست}} || orthos ὀρθός || rectus || recht, richtig, rechts || right || (правий) ||rätt, riktig(t), höger
|-
| yaug || dschog || dschok || skōmma σκῶμμα || iocus || Jux || joke || (жарт) || skämt
|}
Рядок 622:
== Джерела ==
{{refbegin|2}}
* Історія перської мови
* Перська мова у функціонально-типологічному висвітленні / О.
* Персько-український словник (укладачі к.ф.н. [[Мазепова Олена Вікторівна|''Мазепова О. В.]]'', асист. ''Бочарнікова А. М.''), Київ: вид. Київського університету.
* Практичний курс перекладу з перської мови: посібник з практичного курсу з перської мови для студентів третього курсу / Київський національний лінгвістичний університет; уклад. ''Охріменко М. А.'' — {{К.}}: Вид. центр КНЛУ, 2010. — 175 с. : табл. — Текст паралельно укр. і перс. мовами.
| |||