Лузітани: відмінності між версіями

'''Лузіта́ни''' ({{lang-la|Lusitani}}; {{lang2|es|pt|Lusitanos}}) — у VІ ст. до н. е. — I ст. н. е. група [[індоєвропейці|індоєвропейських]] племен, що мешкала на заході [[Піренейський півострів|Піренейського півострова]], на теренах сучасної [[Португалія|Португалії]]. Займали землі в межиріччі [[Дору (річка)|Дору]] й [[Таг|Тагу (Тежу)]], а також частково [[іспанія|іспанські]] провінції [[Естремадура|Естремадуру]] й [[Саламанка (провінція)|Саламанку]]. Точне етнічне й лінгвістичне походження невідоме. Вважаються докельтським, паракельтським або протокельтським народом. Розмовляли [[лузітанська мова|лузітанською мовою]], близькою до [[кельтські мови|кельтських]] й [[італійські мови|італійських мов]]. Не мали єдиної політичної організації, але мали почуття культурної спільності. Поділялися на самостійні племена, що керувалися військовими родами й контролювали певні території. Мешкали у селищах, займалися [[землеробство]]м і [[скотарство]]м. Перебували під кельтським релігійним впливом. Були [[язичництво|язичниками]], практикували тваринні жертвоприношення. Вшановували [[Ендовелік]]а ({{lang-la|Endovelicus}}), бога здоров'я й безпеки, та [[Атегіна|Атегіну]], богиню родючості. Розвинули примітивне образотворче мистецтво (скульптуру). Під час зовнішньої небезпеки об'єднувалися в союз. Вели успішні війни проти [[Карфаген|карфагенян]] та [[римське завоювання Іспанії|римлян]]. Використовували тактику [[партизанська війна|партизанської війни]]. У [[147 до н. е.|147]] — [[147 до н. е.|139 рр. до н. е.]] під проводом вождя [[Віріат|Віріата]] боролися проти римського панування. [[61 до н. е.|61 року до н. е.]] були підкорені Римом. Зазнали [[Романізація (культурна)|романізації]] — прийняли [[римське право]], звичаї та латину. Близько [[27 до н. е.|27 року до н. е.]] землі лузітанів були перетворені на [[римська провінція|римську провінцію]] [[Лузітанія]]. У середньовічній [[Королівство Португалія|Португалії]] лузітани вважалися пращурами [[португальці]]в (ця ідея була освячена в національній епопеї «[[Лузіади]]» [[Луїс де Камоенс|Луїша де Камоенша]]). У новітній португальській мові «лузітани», «лузітанський» — переносно про португальців, португальське.

У ІІІ столітті до н. е. лузітани проводом вождя [[Кауце]]на ({{lang-la|Caucenus}}) вони воювали проти [[Карфаген|карфагенян]]. У [[194 до н.е.|194 році до н.е.]] вони разом із [[кельтібери|кельтіберами]] вперше боролися проти [[Стародавній Рим|Риму]], що проводив [[римське завоювання Іспанії|завоювання Іспанії]].

З 153 року до н. е. лузітани розпочали війну проти римлян, що просувалися вглиб Іспанії. [[150 до н. е.|150 року до н. е.]] місцеві племена зазнали великої поразки від [[Сервій Гальба (претор)|Сервія Гальби]], який убив 9 тисяч лузітан і 2 тисяч продав у рабство в [[Галлія|Галлії]]. У [[147 до н. е.|147]] — [[147 до н. е.|139 рр. до н. е.]] лузітани успішно воювали під проводом вождя [[Віріат|Віріата]], допоки його не зрадили соратники. Згодом лузітанські племена боролися із вождем [[Таутал]]ом ({{lang-la|Tautalus}}). [[61 до н. е.|61 року до н. е.]] були підкорені Римом.

*[https://web.archive.org/web/20040611215344/http://www.arqueotavira.com/Mapas/Iberia/Populi.htm Карта народів Піренейського півострова (200 до н. е.)]