Річард Невілл, граф Ворік: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
стиль |
стиль |
||
Рядок 41:
=== Молоді роки ===
Походив зі знатної та впливової родини північної Англії
Річард Невіл був сином Річарда Невілла, графа Салісбері, та Аліси Монтегю. У 1434 році був заручений з Ганною Бошам, спадкоємицею графства Невіл, Бошам, володінь Деспенсер. 22 квітня 1445 року стає лицарем під час коронації Маргарити Анжуйської, дружини [[Генріх VI (король Англії)|Генріха VI]]. У 1448—1449 роках набув належний військовий досвід, беручи участь у боротьбі з кланами південної Шотландії. У 1449 році помер батько дружини й розпочалася суперечка Річарда з Генрі Бофором, герцогом Сомерсетом за спадщину Деспенсерів. Втім Невілл розраховував на підтримку короля з огляду важливого становища своєї родини на півночі Англії. Тому 1452 році разом із батьком допоміг Генріху VI придушити заколот [[Річард, 3-й герцог Йоркський|Річарда Йоркського]].
Рядок 54:
Річард Невілл залишався на цій посаді до 1459 року. В цей час він також займався охороною південного узбережжя Англії від ворожіх флотів Кастилії та Ганзи. Також встановлює гарні стосунки з [[Карл VII (король Франції)|Карлом VII Валуа]] та [[Філіп III Добрий|Філліппом III Бургундським]].
Цього ж року висадився у Англії та рушив до [[Шропшир]]у на зустріч з батьком, проте більшість солдат Невілла на чолі з Ендрю Тролопом
У 1460 році Річард Невілл зустрівся з Річардом Йоркським в Ірландії, де було сплановано військовий похід проти Ланкастерів. Цього ж року Невілл висадився в Англії й 10 липня завдав поразки королівським військам при Нортгемптоні. Далі Невілл рушив на південь й легко захопив Лондон. Завдяки саме його пропаганді більшість міст південної Англії підтримало Йорків, а парламент
Проте цього ж року Йорки зазнали поразки при Векфілді, де загинув Річард Йоркський, а батька Невілла було страчено (30 грудня). З цього моменту Річард стає черговим графом Салісбері. Але 17 лютого 1461 року самого Річарда Невілла було розбито королівськими військами у Другій битві при Сен-Олбансі. Проте Річард зміг втекти та з'єднатися з [[Едуард IV|Едуардом Йоркським]], який розбив Ланкастерів при [[Битва під Мортімерс Кросс|Мортимер Кросс]]. Саме вплив та авторитет Невілла сприяв тому, що 4 березня 1461 року Едуарда було оголошено новим королем. А вже 29 березня відбулася велика битва [[Битва під Таутоном|при Таутоні]], в якій активну участь брав Невілл. Йорки завдали нищівної поразки Ланкастерам.
За заслуги перед своєю родиною [[Едуард IV|Едуард IV Йорк]] повернув Невілл посаду капітана Кале, зробив його адміралом Англії та управителем герцогства Ланкастер. У
==== Прихильник Ланкастерів ====
Але вже у 1464 році починаються протиріччя з королем. Невілл вважав себе фактичним володарем країни, адже його родичі займали значну кількість міст у парламенті, він мав потужні війська, саме йому Едуард IV мав завдячувати короною. Тому Невілл гадав, що може особисто вирішувати питання внутрішньої та зовнішньої політики. З огляду на це він вів перемовини щодо шлюбу короля з родичкою короля [[Людовик XI (король Франції)|Людовика XI]]
Разом з тим стосунки з Едуардом IV погіршувалися, чому також сприяли родичі дружини короля. У 1467 році укладає союз з Джорджем, герцогом Кларенсом, братом короля. Зрештою Річард Невілл організував заколот у своїх володіннях на півночі й 26 липня 1469 року розбив королівські війська біля Еджкот-Мура. Едуард IV Йорк втік до Нідерландів, а Невілл оголосив королем [[Генріх VI (король Англії)|Генріха VI Ланкастера]]. Невілл отримав звання заступник короля й фактично став правити Англією. На цій посаді уклав союз з Францією. У свою чергу для послаблення свого ворога
== Родина ==
Дружина
Діти:
* Ізабела (
* Ганна (
== Джерела ==
* Pollard, A.J. (2007). Warwick the Kingmaker. London: Hambledon. ISBN 978-1-84725-182-4.
* Dieter Berg: Die Anjou-Plantagenets: Die englischen Könige im Europa des Mittelalters (
{{commons|Category:Richard Neville, 16th Earl of Warwick|Річард Невілл, граф Ворік}}
|