Коад'ютор: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Addbot (обговорення | внесок)
м Вилучення 20 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q853982
Немає опису редагування
Рядок 7:
У східних патріарших та верховноархієпископських католицьких Церквах [[патріарх]] або [[верховний архієпископ]] за згодою [[Синод]]у Єпископів своєї Церкви може призначити єпископа-коад'ютора для єпархії, яка перебуває у межах території цієї Церкви. В усіх інших випадках єпископа-коад'ютора призначає Апостольський Престол.
 
Конкретний обсяг прав і обов'язків єпископа-коад'ютора визначається, з одного боку, положеннями загального церковного права ([[Кодекс Канонічного Права|Кодексом Канонічного Права]], канони 403-411403—411 або [[Кодекс Канонів Східних Церков|Кодексом Канонів Східних Церков]], канони 212-218212—218), а з іншого — документом про призначення даного єпископа-коад'ютора. Єпископ-коад'ютор повинен виконувати свої функції у згоді з єпархіальним єпископом, консультуючись із ним. У свою чергу єпархіальний єпископ зобов'язаний віддавати перевагу єпископу-коад'ютору перед іншими єпископами-помічниками, якщо такі є, при необхідності делегування повноважень особливої важливості, а також зобов'язаний призначити його [[Генеральний вікарій|генеральним вікарієм]] (у Східних Католицьких Церквах — [[Протосинкел]]ом). Єпископ-коад'ютор має обов'язок перебувати в єпархії, до якої він призначений, та заступати єпархіального єпископа у випадку його відсутності або якоїсь перешкоди в його діяльності, і не має права відлучатися з єпархії на тривалий час.
 
З моменту, коли єпископська кафедра стає вакантною (у випадку смерті, зречення, перенесення єпархіального єпископа на інший престол), єпископ-коад'ютор стає правлячим єпископом тієї єпархії, в яку був призначений.
Рядок 13:
Перед реформою канонічного права Католицької Церкви ([[1983]] р. для Римо-Католицької Церкви, [[1990]] р. для Східних Католицьких Церков) єпископи-коад'ютори були двох типів: з правом успадкування єпископського права і без такого права. Останні призначалися переважно у дуже великих єпархіях та або щоб відзначити якогось конкретного єпископа-помічника. У сучасному церковному праві всі єпископи-коад'ютори мають право автоматичного успадкування єпископської кафедри.
 
На даний час ([[2007]]  р.) в Україні є два єпископи-коад'ютори: [[Мокшицький Мечислав|Мечислав Мокшицький]], архієпископ-коад'ютор [[Львівська архідієцезія|Львівської архідієцезії]], і [[Бучек Мар'ян|Мар'ян Бучек]], єпископ-коад'ютор [[Харківсько-Запорізька дієцезія|Харківсько-Запорізької дієцезії]] [[Римо-Католицька Церква|Римо-Католицької Церкви]].
 
У деяких католицьких клерикальних чернечих орденах (наприклад, [[єзуїти]]) коад'юторами називають також ченців-несвящеників.