Кассіні — Гюйгенс: відмінності між версіями

| Вебсторінка = [[https://saturn.jpl.nasa.gov NASA]]<br/>[[http://www.esa.int/Our_Activities/Space_Science/Cassini-Huygens ЄКА]]<br/>[[http://www.asi.it/en/activity/solar-system-exploration/cassini-huygens ІКА]]

Кассіні найближче підлетів до Юпітера 30 грудня 2000 року і зробив багато наукових вимірювань, зокрема в ході багатомісячного прольоту Юпітера, було зроблено 26000 зображень. Це дозволило створити найдетальніший глобальний кольоровий «портрет» Юпітера, в якому найдрібніші деталі мають розмір приблизно 60 км (37 миль).<ref>{{cite journal|title= The Cassini–Huygens flyby of Jupiter|author= Hansen C. J., Bolton S. J., Matson D. L., Spilker L. J., Lebreton J. P.|journal=Icarus |volume=172|issue= 1|pages= 1–8|year=2004 | doi = 10.1016/j.icarus.2004.06.018|bibcode=2004Icar..172....1H}}</ref> Головною знахідкою обльоту, анонсованого 6 березня 2003 року, була циркуляція атмосфери Юпітера. Темні «пояси» в атмосфері чергуються зі світлими «зонами» і вчені тривалий час вважали, що зони з більш блідими зонами&nbsp;— це зони висхідного повітря, частково через те, що на Землі хмари формуються в місцях, де підіймається повітря. Проте аналіз світлин, зроблених Кассіні засвідчив, що окремі поодинокі шторми висхідних яскраво-білих хмар, які занадто маленькі, щоб побачити їх з Землі, спливають майже без вийнятківвинятків у темних поясах. Згідно Ентоні Дель Геніо з Інституту космічних досліджень Годдарда NASA, «пояси повинні бути районами атмосферного руху на Юпітері, [тому] рух в атмосфері повинен знижуватись».