Битва під Дубном: відмінності між версіями

 

[[24 червня]] 19-та танкова і 215-та мотострілецька дивізії 22-го механізованого корпусу перейшли в наступ на північ від шосе [[Автошлях Н 22|Володимир-Волинський — Луцьк]] з рубежу [[Війниця (Локачинський район)|Війниця]] — Богуславська. Атака виявилася невдалою — легкі танки дивізії напоролися на висунуті німцями протитанкові гармати. Корпус втратив більше ніж 50 % танків і почав розрізнено відходити в район [[Рожище|Рожища]]. Сюди ж відійшла і 1-ша протитанкова артилерійська бригада генерала [[Москаленко Кирило Семенович|Кирила Москаленка]], яка успішно обороняла шосе, але внаслідок відходу танкових корпусів виявилася відрізаною від основних сил. 41-ша танкова дивізія корпусу участі в контрударі не брала.

Вранці [[25 червня]] удар по лівому флангу 1-ї танкової групи в напрямку [[Луцьк]] — [[Дубно]] завдали 9-й мехкорпус [[Рокоссовський Костянтин Костянтинович|Костянтина Рокоссовського]] і 19-й мехкорпус [[Фекленко Микола Володимирович|Миколи Фекленка]], змусивши частини [[3-й моторизований корпус (Третій Рейх)|3-го моторизованого корпусу]] німців відійти на південний захід від [[Рівне|Рівного]]. 43-тя танкова дивізія 19-го корпусу силами 79 танків 86-го танкового полку прорвала [[Лінія оборони|оборонні позиції]] німецької [[11-та танкова дивізія (Третій Рейх)|11-ї танкової дивізії]] і до шостої години вечора увірвалися на околицю Дубна, вийшовши до річки [[Іква (притока Стиру)|Ікви]]. Однак внаслідок контрударів німців по позиціям 36-го стрілецького корпусу на лівому [[Фланг|фланзі]] дивізії і 40-ї танкової дивізії на правому, обидва фланги 43-ї дивізії виявилися незахищеними і її частини змушені були відійти від Дубна на захід від Рівного. Німецька 11-та танкова дивізія, підтримана лівим флангом [[16-та танкова дивізія (Третій Рейх)|16-ї танкової дивізії]] в цей час вийшла до [[Острог]]у, просунувшись в глибокий [[тил]] радянських військ.